Запрошую на церемонію вінчання!

Мирної, тихої ніченьки, любі!

Запрошую до оновлення історії Каміли та Князя!

♥️♥️♥️

Кліпаю, коли Князь підіймає мою фату, і одразу перестаю дихати. Переді мною стоїть не той чоловік, за якого я збиралася заміж. Максим Князь — той, котрого я знала, майже татів ровесник, а переді мною ще зовсім молодий чоловік. Йому точно за тридцять, а не п’ятдесят. Тоді за кого я вийшла заміж? Цікаво, а тато знав? Чому тоді не сказав мені нічого? Хто цей чоловік? А чуже повідомлення в соцмережах?.. Зрештою, його теж звати Максим...

Я вже нічого не розумію. Лише розгублено кліпаю, бо на мене надто відверто дивляться темно-сині очі. Але в них стільки холоду, що мені хочеться відступити від нього. Але я не маю права...

Книга тут...

Приємного читання! 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
14.10.2025, 00:42:00

Дуже цікаво ✨❤️

Лія Тан
16.10.2025, 16:05:25

Ромул Шерідан, ♥️♥️♥️

avatar
Сергіель Краель
14.10.2025, 00:32:31

Може і на краще? Чи вона любила того? А може й ні... Відповіді у вашій книзі... Дякую за побажання. Доброї ночі.

Лія Тан
16.10.2025, 16:05:17

Сергіель Краель, ♥️♥️♥️

Інші блоги
03:33
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Взаємопідписка.
Дівчата та хлопці, у мене зовсім трішки не вистачає до 100 підписників. Буду рада всім, хто підпишеться. Підписуйтеся, залишайте тут коментар і я підпишуся у відповідь.
Хочу прочитати книгу від якої буде боляче! Є такі?
Не знаю, чи хтось помітив, але вже кілька місяців я нічого не викладаю. Остання книга була опублікована ще весною. Взагалі заходжу я сюди зараз в основном, щоб щось почитати. І читаю, як правило, те, що знаходжу на марафоні пані
І лише одне худі, яке досі пахне минулим.
Є міста, які зустрічають тебе шумом. А є ті, що зустрічають тишею. Київ для Лії не став новим домом. Поки що він лише велике місто, у якому кожен крок нагадує: вона тут без брата. Нові вулиці. Нові люди. Нові двері. І лише
Чи легко писати хорошого персонажа?
Чимало роздумів і письменницьких вправ присвячені тому, як описати емоції/події з точки зору злодія (не можу не згадати «Веріті» Коллін Гувер). А от створити хорошого персонажа… справді хорошого? При цьому залишивши
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше