Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! 

Схоже не лише Джейд має дар, здатний змусити кров у жилах застигнути...

Сейдж вискочив на подіум. 

– Хто ще потішається над королевою? – крикнув він у натовп.

Хтось схилив голову, побачивши принца. Хтось почав поспішно віддалятися від подіуму. Принц вдивлявся у натовп, впізнавши лисувату потилицю.

– Я тебе бачу, повернися.

Чоловік вдавав, що не чує, продовжуючи свій рух.

– Я сказав: повернися до мене! – крикнув Сейдж і скинув руки.

Полярне сяйво променями полетіло до чоловіка, змусивши його стати навколішки. Хтось у натовпі верескнув. Чоловік тремтів всім тілом, сльози стікали обличчям, а голос тремтів від страху.

– Прошу пробачення, мій принц…

– Затримати! – рявкнув він, оглянувши натовп. – Ну? Хто ще хоче висловитись без належної шани королеві?

– Що ж, ти молодець, Сейдже, – всміхнулась королева. – Я пишаюсь твоїми успіхами.

Хлопець задоволено всміхнувся, киваючи.

– Дякую, мамо.

Сафріна поглянула на Джейда та Аденну.

– А от про вас цього сказати не можу, – погляд її враз став холодним.

Келдж кинув на неї зневажливий погляд.
– І що далі? – розчаровано спитав він. – Справді, принцесо, ми тренуємось уже декілька місяців. Та Ви не вчитеся. Якби це був справжній бій, Ви б уже сконали. 
Ні. Це вже дзуськи! Досить із неї принижень за останні кілька ночей. Досить вже слабкості, нікчемності. Досить! Вона вперлась руками у груди Келджа. Стіни затремтіли, радник захрипів від болю, впускаючи меч. Його ноги підкосились і він опустився на коліна. Обличчя стало багряним, а очі були готові випасти з орбіт. Аденна відчувала, як її волосся піднімається вгору. Повітря неначе ставало наелектризованим. Та попри те, що Келдж ледь дихав, наче кисню у кімнаті геть не лишилось, Аденна почувалась прекрасно. Її очі блищали, а від втоми не лишилося й сліду.
Стіни вкривали глибокі тріщини. Факели розпалювались і затухали, у кам’яній підлозі утворювались провалля, пісок, яким було вкрито арену опускався донизу, викликаючи шурхотіння. 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️