Завтра знижка на «Помсту для Роуз», а опівночі черговий розділ «Ейлінг». Й поки я пишу вам усе це… ловіть шматок з майбутніх розділів. Який настрій — така і прода. Інколи хочеться відмотати час назад та стати іншою людиною. Обрати інший шлях. Обрати інших людей. Інше життя. 

«Цікаво, якби я народилася б іншою людиною, все склалося б інакше…? Ми змогли б бути щасливими? Змогли б спокійно блукати вуличками під скляним куполом, не зважаючи на інших? В голові знову гули дурні фрази і я ледь стримувалася, щоб не виводити їх пальцем на склі чи на планшеті, котрий лежав у сумці. Втім…Вони все одно проривалися назовні:

“Давай зустрінемось у іншому житті,

Й побудемо хоч трішечки не нами —

Інакшими щасливими людьми,

Які торкалися інакшого руками.

Які могли дозволити собі

Писати не про відчай із сльозами,

А про щасливі, тихі дні,

Та затишок під віями й губами.

Про пальці, що торкалися ключиць

І про солоні, тихі океани.

Давай зустрінемось інакшими людьми,

Що мали легші, менш жахливі шрами…”»