Вона стояла перед Богом навколішки… і вперше не просила пробачення.

Її губи шепотіли молитву, але серце належало думкам про іншого чоловіка.

Про його погляд. Його поцілунки. Про те, чого їй не дозволяли власні обітниці.

Цієї ночі вони не переступили межу. Але вранці Ізабелла зрозуміла: найнебезпечнішу межу вона вже перетнула. У власному серці.

Вона зізналася Богові у своїх найпотаємніших почуттях…

Не підозрюючи, що за її спиною стоїть той, чиє ім'я вона щойно прошепотіла.

 Крістіан почув кожне слово.

І тепер він знав те, що могло змінити їх обох назавжди.

Бо іноді найстрашніший гріх — не поцілувати забороненого чоловіка… А перестати бажати, щоб він пішов.

 Глава 20 вже на Букнет!

https://booknet.ua/reader/iogo-vlasna-chernicya-grh-na-dvoh-b458903?c=5156837