Привіт Народ! ♥

Сьогодні вийшли заключні глави другої частини книги "Моя (жахлива) Королева" !

Третю (фінальну) частину я вирішила викласти цілком і одразу в наступну неділю (19.10.25 р.). Події розгортаються швидко і мені варто не випустити жодної деталі, щоб оповідь вийшла цілісною та логічною. Зараз мені важко сказати що все готово, тому краще перестрахуюсь додатковим часом, щоб не надати вам прісного кінця.

Поки що, хочу надати вам своє бачення персонажів :)

Королева Амін завжди тонко відчуває мій настрій і зараз відчула мій гнів через її слова.

(Розділ 15. Маур) 

Мій титул залежить не від корони, яку я ношу, а від леді, які присягнули мені у вірності. Якщо я їх розізлю, то вони згуртуються і вб’ють мене. Тоді вікове правління Діґанн піде коту під хвіст.

(Розділ 16. Амін)

Тепер я розумів звідки в цьому замку стільки відтінків холоду та мороку, яка пронизує моє тіло до кісток та поглинає ластовиння й всю радість з моїх сестер. Все це пітьма королеви, яка відчайдушно бажає зігрітися у жевриві мого світла.

(Розділ 29. Маур)

Що ж варто визнати, що я безмозка дурепа якій подобається один Ідіот. Саме через те, що він Ідіот і визнає це.

(Розділ 3. Амін)

...Я можу запевнити тебе, що протягом цього місяця ти нічого від мене не вловиш лиходійського і ми одружимось!

(Розділ 15. Маур)

Рівні. Сильні тільки коли рівні.

(Розділ 28. Маур)

Немає що розповідати. Кинджал Азар подарував, щоб я навчилась захищатись, - потім посміхнулась від спогадів, - Він молодший за мене, але дуже старався бути кращим. Не для того щоб побороти мене, а щоб захистити.

(Розділ 16. Амін)

Тут, серед такої темряви, Азар скидався на скаженого божевільного. Я і раніше помічав його зміїні рухи, але ж шпигуном він був невдалим.

(Розділ 19. Маур)

...Ти маєш багато знати, щоб… подобатись королеві. Тим паче буде дивно, що всі чоловіки які тебе оточуватимуть вміють читати, а ти - ні.

(Розділ 4. Віолетта)

Мало хто знає про пророцтво, наскільки воно справжнє, ціле або чи вимовлялось взагалі. Євдикотцям дуже подобається робити із нас ворогів, щоб виправдати всі жорстокості свого короля.

(Розділ 10. Віолетта)

Оце новина! Така сувора жінка, а колекція - засушені квіти. Ніколи б не подумав.

(Розділ 17. Маур)

Вона (леді Куена) не дуже товариська людина, - з насмішкою чомусь сказала, певно маючи на увазі міцність мовчанки лицарки. Віолетта б розповіла мені що сталося, на відміну від Куени.

(Розділ 24. Віолетта)