Мій шлях. Початок.

Я не ідеальна жінка. І, мабуть, ніколи не прагнула бути такою. У житті було все — біль, втрати, розчарування, моменти, коли хотілось просто зникнути. Але було й інше — сила, яка піднімала мене з колін, коли здавалося, що далі вже ніяк.

Мені захотілось викласти сюди все, що накопичилось у серці. Всі свої нотатки, думки, спогади. Це не просто текст — це частинка мене, мого життя, мого шляху.

Це — перша книга мого життя, народжена з болю, але з вірою, що колись я прочитаю ці слова з посмішкою. Бо кожна рана загоюється, якщо дати собі час.

Я просто хочу поділитись. Без прикрас, без масок. Можливо, хтось у цих рядках впізнає себе.

https://booknet.ua/book/sila-mogo-sercya-b442029

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
08.10.2025, 14:39:50

Вітаю! Раджу вставити у блог посилання на книгу, про яку йде мова, щоб читачам було легше переходити)) Бажаю успіхів вам у творчості!♥️

Підтримала підпискою)))

Інші блоги
Книжкова весна на Букнет. Знижки + розіграш!
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Найголовніше про «вовкуна»
Друзі, сьогодні майже без спойлерів! Цей допис присвячений другій книзі дилогії — «Вовкун. Іржа та ікла», де події вже стрімко наближаються до першої кульмінації. Але це ще не все! На вас чекає третя фінальна частина
Темні історії... Оновлення!
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Сьогодні додав ще трохи тексту до "Темних історій Малефича", де головний герой Данило продовжує знайомитися зі своїми майбутніми колегами по відділку. Кожен із них — окрема особистість
Рецензія, рекомендація та новий візуал
Доброго вечора, спільното! Мій "Народжений" отримав одразу декілька подарунків! 1 Новий візуал до глави "У лікарні" : "— Ех, хлопче, — до Роберта підсів буркотливий стариган, — ці кляті машини
Буду рада почути вашу думку та критику
— Прийшов час їсти, — його голос був спокійним, але з такою впертістю, що не залишав місця для заперечень. Кайден кивнув на піднос, який поставив на маленький столик біля ліжка. — Я не голодна… Голос був
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше