Мій шлях. Початок.

Я не ідеальна жінка. І, мабуть, ніколи не прагнула бути такою. У житті було все — біль, втрати, розчарування, моменти, коли хотілось просто зникнути. Але було й інше — сила, яка піднімала мене з колін, коли здавалося, що далі вже ніяк.

Мені захотілось викласти сюди все, що накопичилось у серці. Всі свої нотатки, думки, спогади. Це не просто текст — це частинка мене, мого життя, мого шляху.

Це — перша книга мого життя, народжена з болю, але з вірою, що колись я прочитаю ці слова з посмішкою. Бо кожна рана загоюється, якщо дати собі час.

Я просто хочу поділитись. Без прикрас, без масок. Можливо, хтось у цих рядках впізнає себе.

https://booknet.ua/book/sila-mogo-sercya-b442029

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
08.10.2025, 14:39:50

Вітаю! Раджу вставити у блог посилання на книгу, про яку йде мова, щоб читачам було легше переходити)) Бажаю успіхів вам у творчості!♥️

Підтримала підпискою)))

Інші блоги
Подвійна знижка! І зміна ціни на Приборкувачку!
Сьогодні в мене дві приємні знижки! Навіть три)) Темне фентезі, детективна інтрига та пристрасть! Книги одного циклу, але мають повністю завершений сюжет: герої ті самі, але розслідування та пригоди – різні. Можна читати
Чи справді час лікує?
Нові розділи «Якщо серце згадає раніше» та «Поки я мовчала» вже чекають на вас. А поки ви вирушаєте до нових сторінок, хочу залишити вам одне запитання для роздумів: Чи справді час лікує, чи він лише вчить
Як книги змінюють не лише читачів, а й авторів?
У коментарях до мого попереднього допису зі мною поділилися думкою, яка не виходить у мене з голови: «Кажуть, що книги змінюють тих, хто їх читає, але, можливо, найпершим читачем кожної книги є її автор».
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Знайомство з Головними Героями...
Вони не мали стати одне для одного порятунком... https://booknet.ua/book/era-peremog-kohannya-ce-bitva-b445228 Ліза. Жінка, яка навчилася приховувати біль за холодною посмішкою. Вона більше не хоче бути жертвою. Її найбільше бажання — повернути
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше