Шановні колеги, таке питання - то на мене впало якесь прокляття, чи то я така не сама?

Бо вже вдруге за два місяці я злягла з якоюсь чухнею. Висока температура, горло болить, тіло важке, а ніс так закладений, що дихаю як старий дракон, який втратив здатність плюватися вогнем.

І я вже не знаю — то мене вірус переслідує, чи це я сама на нього напрошуюсь. Бо нещодавно почала ходити на тренування з історичного середньовічного бою (так, саме того, з мечами, обладунками і синцями як нагородами).
Мабуть, то доля вирішила, що якщо я вже так наближаюся до своїх книжок, то маю пройти справжній обряд посвяти — через гарячку, біль у горлі й повну неможливість дихати без перерви на “апчхи!”.

Тож поки я лежу, наче поранений лицар після битви, гріюся чаєм і думаю: може, то Всесвіт перевіряє, наскільки серйозно я вирішила «стати лицаркою» не лише в текстах? 

А у вас буває таке, що нове хобі приносить не лише натхнення, а й бонус у вигляді температури та нежитю?