Фентезі роман Віллоу набрав першу 1000 прочитань!

Привіт, друзі! Сьогодні пригодницький фентезі роман Віллоу перетнув позначку у 1000 прочитань. Цією цифрою на платформі нікого не здивуєш, але мені, як автору дуже приємно. Щиро дякую всім хто підтримав, читає й ділиться враженнями, і в той чи інший спосіб приділяє свою увагу книзі! Спасибі Вам! Новий розділ вже опубліковано, тож користуючись нагодою запрошую нових й постійних читачів поринути до світу пригод! Бути добру!

 

Анотація:

Молодий чоловік, на ім'я Олексій, саджає до свого авто випадкову попутницю. Вродлива незнайомка одразу справляє приємне враження, але чому вона як найшвидше воліє залишити передмістя та від кого тікає? Вирішивши підвезти загадкову брюнетку до найближчої станції метро, хлопець ще не здогадується, що за лічені години його життя зміниться назавжди.

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Белла Ісфрелла
07.10.2025, 11:02:58

Вітаю вас❤️ Щоб прочитань ставало ще більше! Натхнення вам))

Микола Давидкін
07.10.2025, 11:17:03

Белла Ісфрелла, Щиро дякую Вам за теплі слова і побажання! Вам навзаєм натхнення, творчою наснаги та багато читачів! ❤️

Вітаю!) Це дуже приємно) Ви - молодець) Нехай перегляди зростають щодня і читачів стає дедалі більше)

Микола Давидкін
07.10.2025, 09:25:51

Олександра Чернобай, Щиро дякую Вам за підтримку та добрі слова, Олександра! Дуже-дуже приємно! )

avatar
Тая Бровська
06.10.2025, 22:38:30

Вітаю! Багато читачів книзі і примноження бібліотек!

Микола Давидкін
06.10.2025, 22:51:49

Тая Бровська, Щиро дякую Вам, Тая! Усі теплі слова та побажання навзаєм!

avatar
Лана Рей
06.10.2025, 20:06:42

Вітаю! ❤️❤️ ❤️ Успіхів і багато читачів

Микола Давидкін
06.10.2025, 20:07:45

Лана Рей, Щиро дякую Вам! Усі добрі слова навзаєм! ❤️

avatar
Дієз Алго
06.10.2025, 19:41:07

♥️♥️♥️ Не бачила. Додам в бібліотеку... І вітаю, перша тисяча це завжди дуже приємно)

Микола Давидкін
06.10.2025, 19:45:20

Дієз Алго, Дуже-дуже дякую Вам! ❤️ )

Вітаю :) Гарна обкладинка)

Микола Давидкін
06.10.2025, 19:26:29

Діана Козловська, Спасибі Вам, що зазирнули і за добрі слова, Діана! Дуже-дуже приємно! )

avatar
Лекса Т. Кюро
06.10.2025, 19:00:22

Це чудове досягнення, Нік!☀️ Щиро вітаю! *⁠\⁠0⁠/⁠* «Віллоу» — прекрасна книга з яскравими персонажами та цікавим дінамічним сюжетом! Вона варта уваги! Успіху їй!❣️
А я щиро радію, що бачила як вона народжувалася (⁠◠⁠‿⁠◕⁠) А також сподіваюсь, на нову зустріч із персонажами!)

Безмежного натхнення та якомога більше зацікавлених читачів!✨

Микола Давидкін
06.10.2025, 19:25:43

Лекса Т. Кюро, Дуже-дуже-дуже дякую Вам, Лекса! Спасибі Вам, що пройшли цей шлях разом з героями, ділилися враженнями, емоціями та думками! Це насправді безцінно. Невдовзі повністю викладу роман на Букнет. Коли допишу конкурсний роман, скоріш за все буду братися за продовження. Ще раз спасибі Вам! Усі добрі слова та побажання навзаєм! ✨

Мої вітання! Чудова позначка, нехай збільшується щодня!

Микола Давидкін
06.10.2025, 18:56:26

Кайла Броді-Тернер, Дуже-дуже дякую, Кайла! Вам також щоденного примноження читацької родини та вдячних читачів! Ще раз спасибі!

avatar
Анна Лір
06.10.2025, 18:51:19

Вітаю! Хай ця цифра множиться!❣️❣️❣️

Микола Давидкін
06.10.2025, 18:55:32

Анна Лір, Щиро дякую Вам! Усі добрі слова навзаєм!

Інші блоги
Я хочу більше
Моя нова пісня "Я хочу більше". Прослухати — натисніть на картинку❤️ Я хочу більше, трохи-трохи, Почути поруч твої кроки. Я хочу більше, трішки-трішки, Щоб ти сьогодні мене втішив. Інші мої пісні в книзі "Ти
Пишу, сумніваюся, редагую… І так по колу ☺️☺️☺️
Любі мої читачі та колеги❤️ Знаєте, іноді пишеш, пишеш… Потім мільйон разів перечитуєш розділ, виправляєш помилки, знову читаєш. Перевіряєш, чи все логічно: послідовність подій, рухи героїв, діалоги, їхні реакції. І
Хроніки Чорного Майстра: продовження вже на сайті
Вітаю, мої любі читачі! Декілька днів тому я відкрила для вас двері у світ «Хронік Чорного Майстра». Ми разом зазирнули у прадавню Безодню, пройшли смарагдовою стежкою та побачили мармуровий замок на березі моря. Я
Один чи більше?
За верстатом сиділа темноволоса жінка років п’ятдесяти в робочій робі із засуканими рукавами. На її передпліччях темніли татуювання, розповідаючи про минуле на військових кораблях, а погляд світло-блакитних очей був
Трохи більше, ніж просто історія
Знаєте, я почала писати цю історію з відчуттям, ніби намагаюся зшити власні старі рани. Ті, про які колись не було кому розповісти. Ті, які залишалися невисловленими, знеціненими, а мою драму іноді вважали надто дивною, перебільшеною
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше