У мене питання саме до тебе, а також до авторів, які читають Букнет.
Звісно, про це, мабуть, уже тут питали — і не раз. Але все одно запитаю:
Як вам зручніше читати великі романи?
Щоб глави були короткими — по 2–3 букнетівські сторінки, але їх було близько 50?
Чи краще 10 глав, зате по 7–8 сторінок кожна?
Як читач, я віддаю перевагу довшим главам — приблизно по 7–10 сторінок — і невеликій їх кількості у книзі. Такий формат здається мені зручнішим. Коли глава має змістовну структуру й логічно завершений розвиток, читання стає більш цілісним і захопливим.
Ну я пишу як мені зручно, не дивлюся на те скільки буде прочитань, більшість ділять заради активності та кількості прочитань. У мене є книги у яких по 11-15 сторінок, і для мене це нормально, бо я планую книгу написати на 500 сторінок, і то якщо вона у мене помістить у ці 500 сторінок, якщо ж не поміститься тобі збільшу ще кількість сторінок (Артефакт Душі).
І саме головне, якщо книга знайде свого читача, то там вже немає різниці скільки сторінок.
А як читач скажу, мені без різниці скільки сторінок в одній главі та самій книзі, якщо захопила з перших рядків я її буду читати.
І не бачу сенсу розбивати одну сцену на 5 глав (образно) по 2-3 сторінки.
Судячи з коментарів, автори націлені на кількість прочитань, а читачі на те щоб не треба було шукати де закінчив...
А логіка куди пішла? Глави маю бути поділені логічною в першу чергу. Великі вони чи маленька це уже інше, але якщо іде розповідь, то ділити одну прогулянку в парку на 10 глав - це не є нормально.
Мені наприклад всеодно якого розміру, навіть якщо я загублю місце до якого дочитав, це дуже просто находиться, аджети ж читаєш книжку, а не проглядаєш буковки в ній. А кількість прочитань так і взагалі абсолютно побоку.
Galiass Nerominion, Як я вам розумію, я також не бачу сенсу у тому щоб розділяти так. ))
Навіть якщо загубити, легко находиться, якщо сцена чи глава зачепила)
Вітаю! Мені, як автору і читачу ближче короткі глави. Особисто мені вони легше заходять. Через брак часу, на жаль не завжди вдається сісти за читання великого розділу, бо хочеться й прочитати вдумливо, і підтримати колег коментарем. Коли часу було більше, то не принципово, читалося поки був час/сили. Зараз короткі глави легше, і що цікаво, якщо й стиль написання легкий, то за один раз читаєш кілька маленький глав. Тобто в сумі все одно прочитано, як майже одну велику, але сприймається легше. Це з позиції саме читача.
Чесно, сам цим переймався, але якщо твоя історія цікава, тут сторіки не грають важливої ролі. Тут усе індевідуально, але мені вистачає ~3 сторінки на розділ, інколи більше, інколи менше.
Тут свій нюанс навіть в іншому. Ви значно зменшите таким чином кількість прочитань. Бо рахується за кожну главу. Це перше.
А з боку читача - якщо треба відволіктися і потім знов повернутися до прочитання, то потрібно буде у великій главі шукати, де саме зупинився. Це не дуже зручно.
Сама місцями "грішу" маленькими розділами, якщо книга розрахована на великий об'єм, але як читач, люблю великі розділи) І дійсно, особливо, якщо є передплата, то бажано розгорнутий розділ, а не 1 сторінка двічі в тиждень)
Застосунок "Букнет" запам'ятовує місце, на якому зупиняєшся, а тому за наступним разом не треба шукати продовження. Через це мені, як читачу, взагалі немає різниці, чи великий розмір розділів, чи малий, адже я не звертаю на подібне ніякої уваги. Читаю стільки, скільки маю змогу з-за своїх обставин.
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Давайте розставимо всі крапки над «і», друзі. Я ЩИРО ВДЯЧНА КОЖНОМУ ЗА ВАШІ ВІДГУКИ! Але якщо ви вважаєте мою книгу наївною — такою вона і є. Вона була написана ще у 2021 році іншою мовою. Зараз я лише перекладаю
— Я знаю, хто твій дядько, Вівіан. І знаю, що він задумав. Я чудово пам’ятаю і розумію, що сталося під час нашої минулої зустрічі! Даріон не робить різких рухів, не змінює інтонацію, але його слова змушують мене затамувати
Я вчуся цінувати маленькі кроки, бо якщо буду продовжувати слухати свого внутрішнього критика, він мене зжере повністю. В мене проблема з перфекціонізмом, але він дивно працює. Тож щоб замість того щоб картати себе за малу
Знаєте, читаючи історію Юлі, героїні мого роману "Хімія після тридцяти", я раптом подумала про себе. Після школи я взагалі не знала, ким хочу бути. Жодного чіткого плану «стану лікаркою», «буду юристкою»
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДля мене зручно читати розділи по 2-3 сторінки
Лана Рей, Дякую.
Буду мати на увазі.
Як читач, я віддаю перевагу довшим главам — приблизно по 7–10 сторінок — і невеликій їх кількості у книзі. Такий формат здається мені зручнішим. Коли глава має змістовну структуру й логічно завершений розвиток, читання стає більш цілісним і захопливим.
Діана Дніпро, Дякую
Ну я пишу як мені зручно, не дивлюся на те скільки буде прочитань, більшість ділять заради активності та кількості прочитань. У мене є книги у яких по 11-15 сторінок, і для мене це нормально, бо я планую книгу написати на 500 сторінок, і то якщо вона у мене помістить у ці 500 сторінок, якщо ж не поміститься тобі збільшу ще кількість сторінок (Артефакт Душі).
І саме головне, якщо книга знайде свого читача, то там вже немає різниці скільки сторінок.
А як читач скажу, мені без різниці скільки сторінок в одній главі та самій книзі, якщо захопила з перших рядків я її буду читати.
І не бачу сенсу розбивати одну сцену на 5 глав (образно) по 2-3 сторінки.
Судячи з коментарів, автори націлені на кількість прочитань, а читачі на те щоб не треба було шукати де закінчив...
А логіка куди пішла? Глави маю бути поділені логічною в першу чергу. Великі вони чи маленька це уже інше, але якщо іде розповідь, то ділити одну прогулянку в парку на 10 глав - це не є нормально.
Мені наприклад всеодно якого розміру, навіть якщо я загублю місце до якого дочитав, це дуже просто находиться, аджети ж читаєш книжку, а не проглядаєш буковки в ній. А кількість прочитань так і взагалі абсолютно побоку.
Galiass Nerominion, Як я вам розумію, я також не бачу сенсу у тому щоб розділяти так. ))
Навіть якщо загубити, легко находиться, якщо сцена чи глава зачепила)
Мені подобається коли 3-4 сторінки максимум. Бо часто відволікають і потім доводиться шукати довго місце де зупинилася
Наталія Шепель, Якщо історія цікава то ні. Якщо книга велика можна викладати по два розділи на день. Й без вихідних
Вітаю! Мені, як автору і читачу ближче короткі глави. Особисто мені вони легше заходять. Через брак часу, на жаль не завжди вдається сісти за читання великого розділу, бо хочеться й прочитати вдумливо, і підтримати колег коментарем. Коли часу було більше, то не принципово, читалося поки був час/сили. Зараз короткі глави легше, і що цікаво, якщо й стиль написання легкий, то за один раз читаєш кілька маленький глав. Тобто в сумі все одно прочитано, як майже одну велику, але сприймається легше. Це з позиції саме читача.
Чесно, сам цим переймався, але якщо твоя історія цікава, тут сторіки не грають важливої ролі. Тут усе індевідуально, але мені вистачає ~3 сторінки на розділ, інколи більше, інколи менше.
Dark Man, Це складне питання! Але мабуть... так! Якщо дійсно цікава і заховлююча.
Тут свій нюанс навіть в іншому. Ви значно зменшите таким чином кількість прочитань. Бо рахується за кожну главу. Це перше.
А з боку читача - якщо треба відволіктися і потім знов повернутися до прочитання, то потрібно буде у великій главі шукати, де саме зупинився. Це не дуже зручно.
Наталія Шепель, Глави збиваються дуже рідко. Навіть не пам’ятаю такого аби в мене було.
Сама місцями "грішу" маленькими розділами, якщо книга розрахована на великий об'єм, але як читач, люблю великі розділи) І дійсно, особливо, якщо є передплата, то бажано розгорнутий розділ, а не 1 сторінка двічі в тиждень)
Аріна Спел, Варіант.
Мені абсолютно фіолетово)) Але прочитань буде більше з маленькими розділами...
Дієз Алго, Так, що є — то є. Тут рахується не один читач (одна IP-адреса) — одне прочитання, а кожна глава окремо.
Застосунок "Букнет" запам'ятовує місце, на якому зупиняєшся, а тому за наступним разом не треба шукати продовження. Через це мені, як читачу, взагалі немає різниці, чи великий розмір розділів, чи малий, адже я не звертаю на подібне ніякої уваги. Читаю стільки, скільки маю змогу з-за своїх обставин.
Сергій Ляховський, На жаль, коли довго не заходиш у книгу, усе ж таки губишся.
Особливо коли вдома читаєш із ПК, а в дорозі — з телефону :(
я люблю великі розділи, особливо, якщо це передплата...бо читати потрошки раз в день в мене не вистачає терпіння)
Іда Нокс, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати