Моя новинка) Його нота Мі)

Привіт, Ванільки. Ось і вийшла моя нова книга під назвою Його нота Мі) Рекомендую приєднатися до чмтання, бо буде дууже палко та гаряче)

 

Дитячий будинок ніколи не тішив своєю атмосферою, тож я знаходила розраду в клавішах. Попри порізи, що залишали на моїх долонях, я продовжувала грати, забруднюючи клавіші власною кров’ю. Я була дівчиною без імені, яка виступала в органному залі й паралельно рахувала дні до своєї свободи… поки один чоловік не розбив мої мрії вщент.
— Як тебе звати? — грубий голос відлунював у скронях. Я напружилася й тихо промовила:
— У мене немає імені, сер.
Він похмуро вивчав моє хвилювання, підходячи ближче. Я намагалася сховати окровавлені долоні.
— Міель, — промовив чоловік.
— Міель? — я не розуміла сенсу цього імені. Можливо, від частинки «мі», що була нотою.
— Тебе звати Міель. І відтепер ти належиш мені.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
lanachak
06.10.2025, 12:18:02

Вітаю з новинкою , дякую вам за творчість і чудові книги. Хай Муз буде працьовитим)))

Інші блоги
Про тепло
Я довго не знав, як назвати цю книгу. Але я точно знав, з чого вона почалася. Не з космосу. З відчуття холоду, який не завжди про температуру. Мене давно цікавить момент, коли людина залишається сам на сам із рішенням,
⭐моя (не)перша 100⭐
✨Усім привітики!✨ Ось нарешті випала нагода похизуватися)) Нарешті я зібрала свою чергову (не)першу сотню)) І я знову, як і першого разу, раділа тій одиниці з двома нулями☺️ Якщо ✨перша✨ сотня це непередаваємі
Фінал дилогії та вгадай назву новинки
Вітаю, любі читачі❤️ Магнітна історія кохання зведених добігла фіналу! Сьогодні роман ВЕКТОР ЇЇ ТЯЖІННЯ надійшов у продаж. Тож, хто любить читати завершені книги, ласкаво прошу до дилогії. Перша книга абсолютно
Нова історія? Ваш вибір!
Мої улюблені читачі, сьогодні хочу звернутися до вас із важливим питанням: а що ж писати далі? Відверто кажучи, у мене вже все було сплановано. Але тут сталася неочікувана ситуація — конкурс… щоб його. Жартую ))) Насправді
Три роки на Букнет
Вітаю, мої любі! Сьогодні рівно три роки, як я публікую свої історії на Букнет. І, чесно, досі складно повірити, як швидко це стало частиною мого життя. Хочу просто сказати дякую кожному з Вас — за те, що залишаєтесь поруч,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше