А іноді воно ще й нанадихає і героїв підсовує

Вітаю))

Я знову про ШІ і спроби випросити в нього ілюстрацію для Тенета вишневої діви))

На цей раз запити я слала гугловському інтелекту. Манера малювання в нього, звісно, своя, він взагалі любить діснеєвських принцес, судячи зі всього, і мріє ілюструвати дитячі книжки. Але зато він не малює зайвих рук, розуміє що таке "герої сидять на підлозі" і може зобразити невдоволену діснеєвську принцесу))

Так-так, зайвих кінцівок він не малює. Навіщо, коли можна намалювати зайве звірятко і пхати його скрізь?

В цілому, я з ним билася, билася, точніше над ним билася, а потім подивилася на цю блакитну сову і вирішила — най буде. Героїня відьма без фамільяра, так нехай буде відьма з пустельним духом. Котрий вміє бути привабливим, бо тільки так можна заманити різних дурнів туди, де їх можна спокійно зжерти))

Ілюстрація до цього шматочка:

— Ти чого виєш, ненормальна?

— І тобі доброго ранку, — як виплюнула дівчина. — Радієш, да?

— Е, — тільки й зміг відповісти принц. Чого-чого, але радості він не відчував, але ж не признаватися в тому. — В тебе від голови нічого нема?

— Сокира підійде? Хороша, гостра, в придурка в старому кожусі відібрали. Він чомусь думав, що демонструвати ту сокиру дівчатам в лісі хороша ідея. Що вони від цього відразу закохуються і кидаються варити йому суп з кропиви. Взимку. Коли навкруги тільки шишки і ті торішні.

— Е, — не став вносити різноманіття в свої реакції принц. Дурнувата якась. Він навіть голову спробував обхопити і подумати про те, як ось в це вляпатись примудрився і з подивом намацав величезну гулю. — А це ще що таке?

— Мізки лізуть? Мабуть забагато їх в голові, — прокоментувала нахаба.

Принц уважно на неї подивився і спитав те, що мав би спитати відразу.

— Де я і як я тут опинився?

І дівчина розповіла дику історію. Виявляється, він ось це запросив на побачення. І з головою в нього на той момент був сильний непорядок, бо чого б іще навіть таку сумнівну діву попер на гірку, кататися на льодянках? Ну й посковзнувся на півдороги, довбанувся головою об стовпчик і, замість того, щоб тихо полежати, очікуючи цілителів, вирішив іще кудись попертися. Ага, морозиво їсти, взимку. А ця дурепа, рятівниця, щоб її, заради спасіння прекрасного придурка, заперла його в відьмачий гуртожиток і сама не зрозуміла як. Дуже їй того хотілося, а коли хочеться у відьм може вийти щось неочікуване. А потім отямилася, але було пізно. Прекрасний ідіот зволив втратити свідомість, звалився на ліжко і можливо взагалі помер. І от що бідній було робити? До перетаскування здоровенних чоловіків вона не пристосована. А подружки місцеві і вдома святкують.

— Чудово, — прокоментував принц, бо обмежуватися суровим «е» було якось занадто. — Тепер мене цікавить тільки одне. Що ти пила? Просто не хочу випадково випити те ж саме…

— Ага, ти і так, того, — сказала вона нищівним тоном. Схоже на красу гостя їй було начхати і рятувала вона його від застуди з принципу, може взагалі відьма-цілителька, їх таких багато. — Вишневу наливку, зовсім трішки, — додала і насупилась.

— Просто чудово. А завивала чого?

— Долю оплакувала, — призналась дівчина

Заходьте в мої соцмережі фейсбук   телеграм  інстаграм