Увага, багато букв!
Коли ти по натурі своїй ледар і прокрастинатор, то у тебе завжди буде час пороздумувати над абстрактними темами (як оцей ось блог). Саме тому, власне, я його і пишу зараз, хоча у мене горить дедлайн по конкурсному оповіданню; одне недописане, яке вже цілу ВІЧНІСТЬ чекає свого фіналу; одне задумане на щойно анонсований конкурс жахів і дуже чешуться руки написати фентезі-роман на 400к символів..
І все ж, давайте поговоримо про типи письменників))) Під навалою купи дедлайнів і письменницьких планів, почала шукати ефективніші методи письма. Лишу це тут, може комусь це допоможе краще зрозуміти себе:
САДІВНИК – однієї ідеї, сцени або образу достатньо, щоб почати книгу. Письменники цього типу сідають писати відразу, «садять» зерно ідеї і дивляться, що з нього виросте у ході написання.
Плюси: неймовірне почуття захоплення і адреналіну супроводжує процес творення (саме те моральне піднесення, яке ми називаємо «муза»). Автор сам кайфує від написання, персонажі живуть своїм життям, текст виходить живий, соковитий, читач відчуває це крізь рядки і легко може «заразитися» емоціями автора.
Мінуси: через непродуманість можуть з’явитися сюжетні діри, нелогічності подій і потреба покликати бога з машини, бо фінал відкрив портал у пекло і ні автор, ні герої не знають, як звідти вибратися. Часто можемо почути від читача, що він розчарований фіналом, або тим, що фіналу взагалі немає.
Звісно, все можна виправити потім. Добре, якщо потрібно буде лише трохи переписати перші розділи і де-не-де додати логічних зав’язків. Але для мене особисто цей підхід не спрацював, бо в кінці я зрозуміла, що доведеться переписувати не окремі абзаци, а тупо половину сюжету і десь 50 сторінок готового рукопису. Ну шо ш.. Та книга ще досі в чернетках і, підозрюю, там і загине.
АРХІТЕКТОР. Пише детальний план, розробляє сюжет, продумує все повністю від А до Я, перевіряє, чи все спрацьовує і лише тоді сідає писати книгу.
Плюси: виходить дійсно якісна історія без води, «ляпів» і сюжетних дір, веде читача від початку до логічного завершення, закриває всі арки персонажів, створює враження професійно написаного твору в уяві читача.
Мінуси: втрата інтересу до рукопису. Самому автору стає нудно писати, бо він вже знає свою історію на пам'ять, все нове для нього вже давно не нове. Можна просто «перегоріти» ідеєю, або почати вагатися, чи цікава взагалі ця історія? Так, на етапі продумування вона була захоплюючою, але автор її вже стільки разів пережовував, що тепер вона йому здається нудною.
Як на мене, головне для архітектора таки ДОПИСАТИ історію. Попри те, що нудно, ліниво.. і оце ось все. Підійдуть будь-які методи боротьби з собою: вмовляння, шантаж, примус.. Просто всядься і допиши кляту книгу!
У мене було таке з оповіданням «Мертві не рахуються» -- почало здаватися, що історія абсолютно не цікава і ніхто не буде то читати. Рада, що таки дописала її))
ДОСЛІДНИК. Якщо такий автор задумав роман про казино, він буде досліджувати багато матеріалу на цю тему, включно з інструкціями до ігрових автоматів, читати всі існуючі на сьогодні романи про казино, а потім влаштується працювати круп’є на місяць-два.. Письменники такого типу витрачають багато часу на всестороннє вивчення теми, а потім сідають і пишуть все чітко, швидко, відразу з голови.
Ось тут, як на мене, найкращий баланс між свободою та примусом)))) Плюси і мінуси буду писати зі свого досвіду, бо цей тип не настільки поширений (або не досліджений?), щоб можна було зібрати якусь адекватну статистику.
Плюси: саме за цим методом я писала «Сиди тихо». «Муза» не відходила від мене ні на крок)) Та і саме оповідання виходить цілком продуманим, завдяки купі вивченої інформації. Я просто сіла і написала його за один раз. Це, напевне, єдине оповідання, яке мені писалося супер легко і з неймовірним задоволенням.
Мінуси: на вивчення теми пішло справді багато часу і ресурсу. Спочатку довелося згадати вампірську класику, потім оновити у пам’яті сучасні сюжети про вампірів, які взагалі коли-небудь читала.. потім зрозуміти, що це все не те і зануритися з головою в українську міфологію і етнографічні згадки про упирів.
І ще один відчутний мінус суто в моєму випадку: фінал таки лишився відкритим. Зараз я вирішила його трохи дописати і почалася абракадабра)) Нічого, дописую, все норм.
ПЕЧВОРК. Автор, що працює в техніці печворк, пише «шматками» і потім зшиває все до купи.
Сама я в цій техніці не писала, тож плюси і мінуси хай скажуть ті, хто має досвід. Але просто прикину:
Плюси: на мою думку, окремі сцени, від яких кайфуєш сам, пишуться швидко і з задоволенням. При такому підході тобі не набридне історія і завжди буде натхнення для її написання.
Мінуси: власне, зшивати ці яскраві шматки якимись перехідними сценами (які вже не так весело писати). А якщо вони не зшиваються? Якщо ми розуміємо, що герой ніяк не міг від «шматка А» дійти до «шматка П»? І тепер наша історія має всі шанси стати великим «шматком Г»? Підозрюю, при такому підході, автору доведеться таки викинути частину досить прикольних сцен, бо потім виявляється, що вони нікуди не пасують, або ще гірше – заводять сюжет у глухий кут.
Боже, дапамажі, я й сама не очікувала, що вийде таке довге! Тим, хто дочитав до кінця: люди, мені б вашу витримку! Може б я нарешті дописала своє оповідання, а не писала тут різні абстрактні блоги..
А які свої твори ви писали з використанням різних підходів? Який ви тип письменника? Хто захоче розповісти – можете у коментах, можете у власних блогах, щиро запрошую до обговорення))
Доступ до цього твору мають тільки зареєстровані користувачі
Реєструючись на порталі Букнет, я підтверджую, що ознайомлений з Угоди користувача і згоден з нею.
24 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА ви дослідили питання типів письменників?)) Чи це від себе взяли?)
Зенгін Грід, Я припустив, що ви дослідниця, і зробили глибоке дослідження))
Вау, цікаво))) Так-то я все — на раз.
Садівник, коли думаю: «А як би усе йшло своїм ходом?» — і пишу, як пишеться.
Дослідник, бо на всі 100% досліджую усі спірні моменти й додаткові джерела того, що потрібно.
Печворк-печворк... Ну звичайно ж! Адже буває, що є окремі уривки, які з’явилися під натхненням і які дуже хочеться бачити в історії. І коли уся ця каша натхнення, дослідів і уривків у мене на руках — вмикається Архітектор. Та він якраз дуже прискіпливий і «капає на мізки», адже тоді потрібно правильно провести ниточки крізь увесь цей хаос.
Зенгін Грід, думаю, архітектор — це торбинка, що тримає усе в купі, тому без нього ніяк)
Я АРХІТЕКТОР)
(За професією, до того ж теж) В мене все за планом)
Hetti, ❤️
Затятий архітектор. Не напишу жодного речення, не маючи хоча б один варіант розвитку подій на фінал)
Поліна Ташань, Так, що б це не було, а фінал знати обов'язково))
Я - садівниця, а мої герої часто живуть своїм життям) Цікаво, що тут на Букнеті, виявляється, багато архітекторів))
Ньюбі Райтер, Дякую))
Дякую за цікавий блог. Я - щось середнє між садівником та автором, що працює в жанрі печворк. І це часто створює мені проблеми. Зазвичай в мене є початок історії, кінець, кілька яскравих сцен між ними, а як це все до купи зв'язати? Тому в мене так мало завершеного.
Богомєрзость, Дякую вам, що поділилися)) Так, у кожного методу свої плюси і свої недоліки, але можу сказати точно, що з досвідом кожен знаходить для себе комбінації, які працюють)
Я мабуть ближче до архітектора) Перед тим як писати, беру блокнот записую розділи, каркас історії і вже точно знаю чим закінчиться книга) Але мені не набридає книга в процесі написання. Скоріше, це як спринт, який я біжу і не можу відірватись. Суть розділів не змінюється, але чернетки які були накинуті раніше до цього, можуть змінюватись та розширюватись. Тільки за рахунок того, що знаю весь сюжет та фінал книги, можу чітко відчути весь характер героїв та їхнє світосприйняття. Що дуже допомагає поринути в їхні думки і тоді не сюжет керує ними, а вони ним.
Дякую за такий крутий блог❤️ Дізналась багато чого цікавого)
Люмен Белл, Дякую, що поділилися, справді класний метод, треба і собі поставити якісь межі, щоб не продумувати все відразу і писати з захопленням))
Дуже цікава тема й класифікація. Думаю, що я все ж садівник. І трохи дослідник.)))
Ромул Шерідан, Дякую, що поділилися))
Я Архітектор :) Хоча раніше була Садівником, але винесла багато уроків з ляпів та сюжетних дір, які зруйнували мої минулі книги. Тепер я прописую всі сюжетні повороти, роблю візуалізацію, накидую план навіть розділів. Але є таке, що мої герої починають боротися з моїм планом) Деякі стають надто харизматичними, на що я не розраховувала) Втім, я дозволяю собі правити план, якщо це не руйнує головну сюжетну розв'язку) Загалом проблем з "нецікавістю" не маю) Якось я надто горю своєю історією, щоб подумати, що вона перестала бути цікавою) Ось якось так))
Діана Козловська, О, щодо зміни садівника на архітектора - у мене було так само))) Але добре, що вам не стає нудно!
Я ймовірно печворк і дослідник, я коли пишу книгу уже маю, ключові моменти, які мушу вписати, серед них дуже часто і фінал, і від цих шматків я відштовхуюсь. А дослідник, якщо мені у якійсь не зрозумілій темі треба розібратися, я іду з цим питанням у інтернет, щоб потім з отриманої інформації написати кращу і правдоподібну історію.
Хоча я ще початківець, і можливо мені рано про таке говорити.
Dark Man, Цікаво, дякую, що поділилися)))
А що за конкурс жахів? Тут чи десь?
Дієз Алго, Бабай влаштовує кожного року, це вже як традиція))
Попередню книгу я писала "архітектором". І так, я вигоріла та закинула. " Те, що не має ім'я", наступна книга, я писала з малим каркасом подій. Тобто ось початок, середина та кінець. Розставила ключові точки, а вже у ході написання дов'язувала різні штуки. Тому я наполовину садівник і архітектор)
Зенгін Грід, Хехе)
Я теж надалі буду з цим методом писати. Є багато, що можна продумати та розгулятися фантазією, але й при цьому певний план є
Я точно садівник. Моя анотація - це, в принципі, те, що у мене є на момент, коли я саджусь писати. Не те щоб в мене було нуль ідей щодо закінчення - якщо вже про любов, то умовні "вони", мабуть, будуть разом. Хоча не факт, як виявилось...
Через цей принцип я пишу все виключно по порядку, бо може з'явитись деталь, яка гратиме важливу роль в майбутньому, а герої можуть зазнати змін. Але це просто технічна особливість.
Мінуси підходу. Іноді твір розростається в щось таке, чого я геть не очікувала. І нерідко виходить, що перша половина твору в мене камерна і некваплива, а в другій просто вир подій і персонажів.
Плюси підходу - це дає твору гнучкість. В якийсь момент мені набридла основна локація? Ок, герої тікають з неї просто зараз, а не в фіналі. А куди тікають, розберемось по ходу справи)
Коротше, я це кіно буквально дивлюся разом з читачами.
Зенгін Грід, Так))) Але там все одно не було ніякої "архітектури") Я просто фантазувала на задану тему, а герої мені все зіпсувати своїм коханням) Так що воно там нездорове, але справжнє)
Цікаво. Чесно кажучи, навіть не знаю. Аж так, щоби сказати хто чітко - не можу. Бо деколи є дослідником. Мені подобаєтсья аби в творі було все реалістично "а не в зимку квіти весняні". Але в іноді садівник з елементами архітектора. Знаю чого хочу, бачу кінець але часто змінюю сюжет поки пишу.
Руслан Баркалов, Так, ми часто комбінуємо різні типи. Я теж відносила себе до одного, а зараз зрозуміла, що комбіную декілька, або використовую різні підходи до різних творів))
Я однозначно Садівник))))Для мене кінець історії і її розвиток,завжди інтрига)
Еларен Веш, Дякую))
Цікаво. А ми читачі також поділяємся. Я читач активний))))
Ірина Скрипник, Я теж читач "першої сторінки", але в мене, напевне, більше претензії не до героїв, а до темпу. Тобто не "чи цікавий герой", а "чи відбувається щось цікаве". Якщо прочитала дві сторінки, а там все ще тече дзвінкий струмок на фоні затуманених гірських пейзажів, то до третьої сторінки я вже не дійду))
Захоплююся дослідниками. Це реально круто - читати детектив чи роман і паралельно дізнаватись купу деталей і фактів про історію чи якусь професію...
В мене більше художня асоціація - олійні фарби можна зняти шпателем, гуаш перекрити і тільки аквареллю треба малювати начисто - або точно знати і вміти що хочеш, або імпровізувати в процесі. Другого шансу нема - інакше буде брудно і малюнок зіпсується. Доречі, розпис тканини( батік) дозволяє поєднати обидва акварельні підходи))
Дієз Алго, Дякую, дуже гарний приклад із фарбами))
Треба вчитися якось комбінувати різні підходи, хочу бути письменником-батіком)))
Майже завжди розпочинаю історію, як садівник, бо просто якась ідея спала на думку. Далі можу писати уривки: іноді у мене епілог написаний раніше за сцену десь в середині))) але, справді, буває дуже важко зшити ці уривки в єдине. Якось я написала сцени, але коли підійшла до того моменту, вирішила все переробити і герої відправилися в зовсім інше місце. Ну і зараз я стараюся писати короткий план, щоб приблизно знати в якому напрямку рухатися.
А ще для мене дуже важливий музичний супровід)) якщо мені сподобалася пісня - то робота над новим розділом може йти дуже швидко. Одного разу, після перегляду фільму, мені засіла в голову пісня Natasha Bedingfield - Pocketful of Sunshine і я слухала тільки її цілий місяць, але який продуктивний був той місяць))) правда потім я більше ніколи її не вмикала хех?
Оксана Маркова, О, дуже цікаво, дякую, що поділилися))
Складно так обрати. Але, мабуть, дослідник ближче. Бо якщо мені треба в історію додати якогось демона -- це означає, що найближчий тиждень-два я тільки і буду що про нього гуглити. А коли писала про графа, то взагалі задовбувала всіх етикетом :)
Зенгін Грід, Так, мій чоловік вже змирився )))
Колись давно я хотіла стати інженером. Будувати і творити. А тепер я - письменник архітектор)) Хоча тут можна ще додати садівник. Половину на половину)) Як це гарні будинки без файних квітів)
Зенгін Грід, Ну дві книги, що вже я опублікувала на сайті це більше "садівник". Була ідея, яка швидко перетворилася на щось більше. А є книги, які мають стійкий план і не дописані. Я кожного разу втрачаю цікавість до них. Особливо, коли знаю чим все закінчиться для персонажів. І це трохи емоційно боляче. Хоча зараз працюю над книгою, яка має ідею і приблизний план. Пишу і по малу розвиваю історію)))
Я просто читач. Поспостерігаю тут якщо ви не проти?))
Лідія Іванюк, Мені дуже приємно, дякую!)) Але не знаю, чи ви таке любите, це - жахи і містика))
Садівник)) Всі мої історії народжуються з одного діалогу. Однієї сцени. Й не обовʼязково це початок. Уяви не маю, як воно піде далі. Хоч приблизні ключові моменти знаю (все може змінитися поки до них дійду). Бувають глави, які переписую по декілька разів і все розвертається на 180 градусів). Але так цікавіше, мені в першу чергу.
Аріна Спел, Це чудово! Так дійсно набагато цікавіше, я вже й сама хочу спробувати трохи змінити підхід))
Дуже цікавий блог, дякую!
Сама я себе не можу приєднати до якогось конкретного типу, бо всього потороху)
1. Візуального, звукового чи чуттєвого образу мені достатньо, аби розпочати роботу над книгою.
2. Я завжди пишу "кістяк" сюжету, бо маю розуміти, куди буду рухатись, а от другорядні сюжетні лінії, нерідко розвиваються самостійно в процесі написання, вивертаючи і розширюючи сюжет із виходом за намічений план)
3. Описуючи тему, у якій немає досвіду, неможливо писати без ресьорчу і фактчекінгу, тоді історія буде пласкою і засудженою тими, хто у висвітленій темі розбирається, тож тут кожен автор має дослідити інформацію для книги, яку планує писати. Чим користуюсь і я, а надто у тих темах, що вимагає сюжет, а я у них профан))
4."Печворчком" я користуюсь щоразу, мені на думку часто спадають уривки реплік чи монологів персонажів, які я записую, а тоді довкола них вибудовую сцену.
Тож тут має місце комплексний підхід, я переконана у більшості авторів так само, складно віднести себе до чогось одного)
Та цікаво буде почитати думки колег по перу і, звісно, Вашу)
Кайла Броді-Тернер, Так, дійсно захоплює)) Інколи і самій дуже хочеться звернутися до фахівців, щоб воно було прямо дуже правдоподібне) Піти на якийсь форум і написати: "Чи є тут лікарі? Письменнику терміново треба консультація на тему: що буде, якщо проткнути людині око лівцем?"
Дякую вам, що поділилися своєю думкою!)
Яка цікава класифікація! Схоже, що з першою історією я була садівник, з другою - архітектор, а з третьою, якраз конкурсною - просто лінива попа☺️☺️☺️
Анна Лір, Ахаха)) останнє треба обов'язково внести у класифікацію, бо всі в ній знайдуть частинку себе))0)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати