Останні два розділи писалися для мене трохи інакше, ніж попередні. Я намагалася більше занурюватися у внутрішні стани персонажів, дати їм простір для емоцій і відчути сцену саме «зсередини», а не тільки через опис подій.

Мені цікаво: чи помітили ви зміни у стилі написання? Чи відчувається ця інша інтонація, глибший емоційний акцент? І головне — чи подобається вам такий підхід у тексті?

Ваша думка для мене дуже цінна, адже вона допомагає зрозуміти, наскільки історія звучить живо і чи вдається передати те, що я хочу донести через Нону та Рафа.