Дня, вечора, ранку чи ночі доброї, чудове населення Букнету! Давненько я нічого не викладав (та й не читав), але на це були причини у вигляді відсутностні вільного часу. Тепер все трішки краще. Тож я вирішив прийняти участь у новому челенджі від магістра челенджів Діани Лисенко!

Що ж, мій герой — Хорайзен з книги "Оклейн:Платиновий з Ронуру". (можу її порадити, якщо вам цікаве поєднання різноманітних жанрів та ситуацій, від сміху до мороку) 
 

1. Роман із відьмою. У Хорайзена був особливий зв’язок із відьмою, яка врятувала його від вулканічного краба в передмісті Аль-Сафіру. Все почалося майже випадково: бій, втеча, адреналін, а потім довга ніч, що почалася з вина та жартів і закінчилася… фізичними діями. Дуже потужними фізичними діями. Фантастичними фізичними діями. … Хм… Сексом, так. Тож... відтоді Хорайзен та відьма друзі з привілеями. Вони чудово розуміють, що могли б бути разом, але не хочуть — ще не час. У кожного з них свої цілі, свої дороги й мрії, заради яких відмовитися від вільного, мандрівного життя означало б зрадити себе.
2. Магія для нього – цікава штука. Хоч меч він вважає своїм справжнім «продовженням», магія завжди манила його як загадка. Він любить експериментувати, пробувати нові закляття й навіть робити дивні комбінації, які не завжди працюють, але щиро забавляють))
3. Йому не подобається його прізвисько "Платиновий з Ронура". Він розуміє, що воно звучить гордо, але для нього воно занадто «показне», ніби зводить його до титулу, а не до людини. Питання в тому… а чи зміниться це?
4. Обожнює мандри. Окрім небезпек, він справді насолоджується подорожами. Його захоплюють різні пейзажі: пустелі, гірські перевали, різноманітні ліси. Кожна нова дорога для нього як маленьке відкриття, і саме в таких миттях він почувається по-справжньому живим.
5. Друзяки в гільдії! У нього є кілька надійних товаришів серед авантюристів золотого та срібного рангу. Вони разом переживали засідки, підземелля й навіть майже безвихідні ситуації. Ця дружба загартована небезпекою й довірою, яку вже нічим не зруйнувати.
6. Натхнення від батька. Хорайзен вирішив стати авантюристом саме завдяки Кардену. Його завжди вражало, як батько, колишній золотий авантюрист, відмовився від слави заради сім’ї. І хоча він пішов іншим шляхом, Хорайзен завжди хотів довести, що може стати не гіршим. 
7. Має слабкість до легенд. Хорайзен завжди любив слухати і читати старі перекази й історії. Деколи саме вони наштовхували його на небезпечні подорожі, які інші вважали марними. З легендами минулого в нього пов'язано багато мрій та цілей.
8. Боєць «лівша». Хоча він вправно володіє мечем обома руками, з дитинства Хорайзен був лівшею. Батько навчив його працювати правою рукою, щоб не мати слабких сторін.
9. Скептик щодо пророків. Хорайзен не раз чув передбачення чи «долю», яка його чекає, але ставиться до цього з обережністю. Він вірить у силу власних рішень більше, ніж у слова віщунів. (в майбутніх розділах це ще зіграє свою роль)
10. Оберіг від матері, який згадується у другому розділі. У сумці Хорайзена завжди лежить кулон у формі тонкого півмісяця, зроблений зі срібла. Усередині лежить висушений лист м’яти з підвіконня їхнього дому. Для нього цей кулон — теплий знак дому, запах дитинства і символ того, що куди б він не йшов, у нього завжди є місце, де чекають. Але форма півмісяця має приховане значення. У певних колах такий знак відомий як особливий символ «своїх»: він означає, що власника не варто чіпати, навіть якщо на нього є замовлення. Хорайзен про це не знає, і для нього кулон лише сімейна реліквія. Та, можливо, колись він дізнається його справжнє призначення... 

Було вельми цікаво прийняти участь в цьому челенджі! Велике дякую за нього нашому магістру =D