Вітаю! Щось ніяк не дійду до блогів, а в мене тут стільки гарних візуалізацій до нових розділів назбиралося. :)

"Академія Фейлім. Голоси з пітьми" 

Батько Ейли знайшов спільну мову з матір'ю Мора. Якби в них вже не були призначені, то вони б точно підійшли одне одному. :)))

— Та знаю, але ж… — мама зітхнула. — Не хочу, щоб ти у проблеми вляпався. Знову.
— Вляпуватися у проблеми, то наша сутність, — Манвейн знову не втрималася від жартівливого зауваження. З самого ранку і така весела. Я навіть думати не хотіла про причини її хорошого настрою, бо уява малювала не надто пристойні картинки. — Темні ельфи не можуть без них. Без них ми втратили б свою чарівність.
— От як з язика зняла, Манвейн! — підтримав її жарт тато. А потім, хитро підморгнувши, додав: — Може, нам помінятися? Хай Навін забирає Рін, а ти ходи до мене. 
— Та я тобі! Та щоб тобі! — мама стукнула тата кулаком по плечу під гучний регіт Манвейн і невдоволене похитування головою Навіна. — І як тільки тобі таке на думку спало, збоченцю?! 

 "Уламки цивілізації. Відновлені" 

А ось і Ровен з'явився. Чи побачаться вони — читайте новий розділ.

Я підвелася і вже збиралася підійти до Мадхи, як мене, ніби магнітом, потягнуло до вікна. Обережно відсунувши штору, зовсім на трошки, я визирнула надвір і зрозуміла, чому моє серце так шалено билося, немов йому було тісно в грудях. 
По стежці підіймався Ровен. 
— Він йде сюди… Ровен… — прошепотіла я, відступаючи від вікна. Я впала в крісло і заплющила очі. Стукіт схвильованого серця віддавався у скронях, дихати стало важко. Я не так уявляла нашу зустріч після довгої розлуки. Я навіть не встигла підготуватися.

"(Не)вічна зима" 

До "(Не)вічної зими", як завжди, багатенько ілюстрацій вийшло. 

— Є тут хто? Агов? — я озирнулася. Навколо мене були тільки високі кучугури і дерева, по стовбурам яких струмувала блакитна магія. — Ліаріель!
Відповіддю мені була тиша — особлива, від неї аж мороз по шкірі йшов. Я постояла трохи, гукнула Ліаріель ще раз, а потім пішла вперед. Не стояти ж на місці? Може, ритуал спрацював неправильно і мене перенесло в іншу частину світу богині і мені потрібно самій знайти до неї шлях. Зовсім скоро стежка привела мене на відкриту місцину, яка закінчувалася урвищем. Майже на самому його краю розташувалася вишукана біла альтанка з засніженими квітами навколо. Позаду неї відкривався чарівний краєвид — високі гори й ліси з пухнастими ялинками. В мене аж дух перехопило, так гарно тут було! Зачарована краєвидом, я не відразу помітила, що я не одна. Краєм ока вловивши якийсь рух збоку від себе, я розвернулася, але той, хто тут був, спритно сховався за стовбур величезного дуба.

Новий персонаж з'явився. Доволі загадковий. 

Рейн... Історія появи цієї крижаної красуні доволі незвична. Я генерувала різні варіанти зображення богині Ліаріель і мені видало це диво. Вона мені так сподобалася, що я вирішила обов'язково додати її у сюжет. Спочатку вона планувалася як зимовий дух, що мешкає у вимірі Ліаріель. Елліна мала випадково з нею зустрітися, але тут в мене з'явилася ідея і я зробила її важливою частиною сюжету. Цікаво, чи здогадаєтесь, хто вона насправді? Вона майже розповіла Елліні правду, але все ж... Залишилось трохи інтриги. 

— Нарешті мені вдалося тебе перехопити! Вони — не темні маги, а він — не темний бог. Вони збираються відродити загиблого бога цього світу, а не створити темного. Не вір Ліа, вона бреше. Ти маєш допомогти мені вибратися звідси. Без мене ритуал не завершиться. І вона це знає. З твоєю допомогою вона хоче винищити тих, кого тут звуть «темними магами» і зруйнувати храм забутого бога. Тоді я зовсім зникну. І все… Ліа така вперта. Вона нізащо не зупиниться, так образилася… Навіть слухати не хоче, хоча я й не він, проте…

Був ще такий варіант зображення Рейн, але на попередній картинці мені корона більш сподобалася.

"Академія Мірравель. Крізь сумніви" 

Ну і куди ж без моєї невгамовної Кетти? :) Дивіться, яка в неї гарнюня донечка!❤️

Я підхопила донечку на руки, поцілувала її у щічку і, кинувши сухе «до побачення» свекрусі, пішла додому. Гнів душив мене зсередини, але я терпіла. Я не могла психувати в присутності доньки. І плакати теж. Цієї слабкості я не могла собі дозволити. Я мушу бути сильною. Заради неї. Мене не зламає нічого. Ні ненависть свекрухи, ні байдужість чоловіка, ні те, що Дем так і не прийшов за мною…

А ще в мене тут ТГ-канал з обкладинками й артами з'явився. Кому цікаво — заходьте. Там є і далі буде багато безкоштовних. 

Fantasy Art Studio — обкладинки та арти

Приклади моїх робіт.

_________________

Також запрошую до мого книжного ТГ-каналу і до Інстаграму. Там першими з'являються візуалізації до книг, а також всіляка цікава інформація.

Тихої всім ночі і чудових снів! ❤️❤️❤️