Вітаю Друзі та Читачі!

Сьогодні особливий день для мого особистого блогу та для мене як автора. З радістю повідомляю, що перша частина історії «В полоні чаклуна» офіційно завершена!

Книга матиме три частини. Зараз я тримаюся графіка оновлень, але я вже активно розмірковую над тим, як прискорити публікацію наступних розділів. Дуже хочеться, щоб ви якомога скоріше дізналися, що ж трапиться далі між Іліаном та Селестрою!

♥️Ваша підтримка та відгуки — найкраща мотивація!♥️

Дякую, що читаєте! Як вам перша частина? Діліться враженнями!

Тут ви можете додати книгу до бібліотеки!

А перейшовши тут ви одразу можете почати читати!

Друзі, ми підійшли до дуже драматичного та напруженого моменту. Наша героїня, Селестра, потрапила в пастку!

Далі анонс зав’язки:

Відчайдушно гризучись, я відчувала, як мої крихітні зубки вгрузають у жорстку тканину, але вона була надто цупкою, надто грубою для моїх мишачих сил. Лапки шалено шкреблися по волокнистій поверхні, ковзали, чіплялися за кожну нерівність, та все було марно. Мішок то розгойдувався, то стискався навколо мене, і я не знала, куди мене несуть. Сердечко моє шалено бухкалось об груди.

"Що коїться? Що ця гоблінська пика збирається зі мною зробити?" — думки хаотично метались у паніці. Я намагалася прислухатись, але навколо було лише важке мовчання, розбавлене глухими звуками кроків. А потім… різка зупинка.

Такий в мене колоритний вийшов Трутовик, ледь не в болотних тонах:)

Момент, від якого перехоплює подих. Наша Селестра, ця тендітна мишка, опинилася у жорстокій пастці! Перед нею дві долі.

Або чаклун втрутиться і врятує свою полонянку, залишаючи її в ролі вічної невільниці, або ж вона сама відшукає в собі ту силу, щоб довести, що більше не є безпорадною жертвою, що вона здатна себе захистити. Як ви вважаєте, який вибір зробить Селестра, буде чекати порятунку чи брати все в свої руки?

Діліться своїми припущеннями в коментарях. А я вже дуже скоро розповім, чи вгадали ви її наступний крок!