Невеликі оновлення

Всім доброго часу доби! Прийшов до вас з невеликими новинами, щодо своєї творчості.

Зараз я займаюся вичитуванням та редагуванням «Найтемнішої ночі». Може хтось вважає, що це вже не потрібно, адже це стара історія. Проте хочеться, щоб текст був максимально якісним, саме тому останні пів року я займався вичитуванням всіх інших історій. Менше помилок, додавання глибини персонажам та більш якісне розкриття світу.

Щодо «Найтемнішої ночі». То я розбиваю глави, роблячи їх меншими, щоб було легше читати. Деякі шматки поміняв місцями. Звичайно переписування і додавання описів та діалогів. Також буде щонайменше одна нова глава розслідування. І також планую зробити нову обкладинку))

Для порівняння, щоб ви розуміли навіщо я це роблю. Старий шматок:

«Якийсь час Андрій дивився собі під ноги, щоб ні на що не наступити, в ту ж саму яму. Але в якийсь момент він зрозумів, що тротуарна доріжка рівна і без ям, на відміну від автомобільної дороги. Він почав роздивлятися забори, будинки, в яких було світло, і звичайно людей.

Спочатку він не звернув уваги, адже поспішав перевірити слова Уляни. Але в якийсь момент він зрозумів, що щось не так. І з кожною побаченою людиною це відчуття тільки посилювалося. Тільки тоді, коли він побачив молоду дівчину, він зрозумів, що було не так. В усіх них була бліда шкіра. Андрія аж кинуло у жар в цей момент.

Він хотів зупинитися, але ноги навпаки пришвидшували крок, серце швидко калатало. Андрій ледве стримував себе, щоб не побігти. Навколо нього були люди з "порцеляновою" шкірою. Наче живі ляльки. Він вже був майже на місці, коли перечепився і впав.»

Новий шматок:

«Андрій мигцем дивився на обличчя, навіть не намагаючись їх запам'ятати: просто звичайна реакція, коли хтось проходить дуже близько. Тіні від жовтих ліхтарів ковзали по обличчях, приховуючи їх частину, а інколи навіть спотворювали. Проте для журналіста в цьому не було нічого незвичного. Просто гра світла та тіні.

Це було грою… допоки Андрій не порівнявся з одним чоловіком прямісінько під самим ліхтарем. Цього разу тіні не прикривали обличчя. І Андрій побачив бліду, неживу, порцелянову шкіру. Від страху журналіст аж відстрибнув з пішохідної доріжки та врізався в найближчий дерев'яний паркан, мало не заваливши його. Водночас місцевий житель просто глянув на Андрія, як на божевільного, і пішов собі далі.

Трохи перевівши подих та заспокоївшись, невпевнено він пішов далі до поліційного відділення. Але тепер всередині все тремтіло. Пальці поколювало, серце досі сильно калатало, а волосся на голові аж до болю ставало дибки.»

Звичайно не усюди будуть такі глобальні зміни, та й сюжет в цілому залишиться таким самим. Проте, сподіваюся, що тепер книгу стане ще легше та цікавіше читати. І вона сподобається так само як «Ліс втрачених душ».

Щодо часу, скільки мені знадобиться на редагування… То я б сказав 1-1,5 місяці. Але потім я за раз заллю весь новий текст.

Також хотів би зазначити, що десь приблизно 2 тижні тому я так само оновив текст в «Обручці». Тож хто хотів прочитати, саме час)) З не оновлених залишалася лише «Найтемніша ніч».

І вже після цього я займуся редагування нової історії, яку буду виставляти. «Провидіння. Проєкт "Ангел"». Це буде наукова фантастика, пост апокаліпсис та бойова фантастика. Історія буде з рейтингом 18+ через велику кількість крові та жорстокості)))

P.S. Ну і звичайно не забувайте підписуватися, ставити вподобайки та коментувати мої історії, а також проклинати, малювати, віршувати, танцювати і все що спаде на думку… =D