Щойно опублікувала останній розділ першої частини своєї книги "Мрія за парканом" і вже завтра розпочну другу - історію головного героя - теж сповнену трагічних моментів і поворотів, які можуть засмутити чи викликати особливі емоції в читача. А проте емоції - важлива частина читання книги. Найважливіше - небайдужість. І перш ніж перейти до наступного розділу, я хочу висловити свою вдячність і приємні враження від спільноти авторів і читачів цього сайту. Дякую за ваші теплі слова і підтримку. Це, мабуть, найприємніша спільнота на просторах інтернету, де немає булінгу чи агресії, а є приємне спілкування, підтримка початківців, цікаві обговорення важливих тем і надихаючі коментарі. Тому я хочу побажати успіхів кожному з вас - творчих здобутків і щастя в житті) А скоро відкрию завісу у світ головного героя Давида. Світ, який починається з темряви, але не поглинає людину. Хоча суть в цьому образі та, що навіть за образом героя можуть стояти травми минулого. І вчинки, які виглядають гідними, можуть бути реакцією на травму. Бо, мабуть, не існує виключно хороших чи поганих людей. І темна сторона є в кожного.