Сьогодні довелося покарати Каріона. Вперше за весь час, що він живе в моєму домі.

Згоден, я розлютився. За великим рахунком винен не він, а ці два дурні — Крит і Кас, які чіплялися до його дракона. Їх я теж відправив під домашній арешт. Нехай посидять у своїй кімнаті без обороту. Подумають над своєю поведінкою.

На вечерю сини приходять тихі, вмиті й навіть розчесані. Перейнялися!

Симон і Стайєр тихо сідають на свої місця. Але вони завжди так поводяться при мені. А ось Каріон… Каріон не з’являється.

Фокуси він мені влаштовує! Характер свій показує??

З риком виходжу з-за столу та йду в його кімнату.

При моїй появі хлопець підхоплюється з ліжка, ховаючи щось за спину.

— Я повинен тебе особисто на вечерю запрошувати? — гаркаю на нього. — Вважаєш, що мені більше зайнятися нічим?

Тут я, звісно, трохи перегнув. Зайнятися мені дійсно нічим! Але, слава Богам, моя відпустка через три дні закінчується.

— Дякую, я не голодний, — крізь зуби цідить це гаденя, і я вибухаю.

Мені взагалі мало треба, щоб вийти із себе. Достатньо будь-якої непокори. Тому просто хапаю його за комір і витягую на кухню.

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!