"Відновлені" вже на сайті

А до розділу візуалізація. ;) Над якою я годину билася з двома ШІ і фотошопом))))) І розділ величенький, бо вчора не встигла. 

Джулз мовчки кивнула. Я зробила ще ковток і подивилася вниз, на Сентінель. Моє рідне місто блимало вогнями і десь там, зліва від мене, поблизу ліса, мав горіти той самий вогник у вікні до якого я так сильно тягнулася. Я відчувала: Ровен не спить і зараз думає про мене. Він ще не знає, що зовсім скоро його біль зникне і в душі в нього поселиться щастя.

Ти тільки почекай ще трошки, рідний, і я до тебе повернусь.

Читати: "Уламки цивілізації. Відновлені" 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Marina Kubar
24.09.2025, 15:58:21

супер!

avatar
Люмен Белл
22.09.2025, 11:57:23

Дуже чіткий та класний візуал) аж заздрісно, що у вас так прекрасно вийшло✨

Анна Потій
22.09.2025, 13:20:08

Люмен Белл, дякую) ❤️ люблю з картинками гратися)) хоча й часу займає чимало.

avatar
Ромул Шерідан
22.09.2025, 11:47:26

❣️❣️❣️

Анна Потій
22.09.2025, 11:55:46

Romul Sheridan, ❤️

Інші блоги
За лаштунками
#за_лаштунками@avtorkaolena Вітаю, любі читачі! ? Сьогодні хочу поділитися з вами однією важливою та надзвичайно цікавою темою. Ті з вас, хто читав мою першу книгу «Темна сторона раю», пам’ятають, що там були глави
В маєтку все дуже автентично
Хочу показати візуал до сьогоднішніх розділів "Маєтку за річкою". Наша Олена вражена автентичністю та рівнем деталізації старовинної атмосфери. Здається, сервіс тут на вищому рівні)) Поки вона виявила лише єдину проблему
Представляю вам нашу нову історію!
Пані та панове, вітаю! Ми офіційно дійшли до старту нашої історії! І якщо чесно, я досі не можу повірити, що після всіх голосувань, підрахунків і моїх спроб не зламати собі мозок ми нарешті отримали готову основу для майбутнього
Оновлення
https://booknet.ua/book/shovai-mene-b459554— Ти не виходиш без необхідності. ​Я хрипло засміялась: — Це не жарт, Ліліт. ​— Що ще? А, точно, я ж тепер твоя. Ну, я перед тобою, бери мене. ​— З чого ти взяла, що я тебе торкнуся? —
Ковбої Українського Степу.
Вестерни показують, якими швидкими стрілками були американські ковбої. Та в часи, коли ковбоїв ще не існувало, ба більше, не існувало навіть Америки, в наших степах вже рвали землю підковами скіфи. І стріляли вони влучно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше