Як навчитися писати текст?

Night Rain

22.09.2025, 23:22:43

Віддзеркалюєте мої думки

Маленька Мія

21.09.2025, 22:49:38

❤️❤️❤️

Леонiд Василенко

21.09.2025, 17:08:33

Я роблю так і вам раджу :)
Дуже просто: берете літери, складаєте їх у слова, а слова — в речення. Головне — робити це в правильному порядку і вчасно зупинитись.
Для початку треба довго дивитися в порожній документ. Потім заварити каву. Потім перевірити соцмережі. Потім ще раз подивитися в документ... і якщо після цього в голові ще лишились якісь думки, швидко їх записувати, поки не втекли!
Кажуть, треба багато читати. Потім багато писати. А потім більшу частину написаного видаляти. Процес повторювати доти, доки не почне подобатись хоча б один абзац.

Мельська Наталі

21.09.2025, 21:57:44

Ви продовжуєте радувати корисними блогами) Знаю також данну практику і можу сказати, що вона дійсно допомагає розкачатися. Здається на Букнеті, навіть, хтось влаштовував марафон по опису предмета

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:08:54

Ой, яка Ви майстерна куховарочка, ще й чудові пироги випікаєте))) Мій творчий шлях так свого часу й починався. У віці п'яти років мені подобалося спостерігати за природою, рослинами та тваринами і описувати їх у невеличких блокнотах, часто додаючи вигадку до цих описів та роблячи звірів здатних говорити. Коли я пішов вперше до школи, то шкільне життя та мої однокласники стали наступним етапом спостереження, я описував події на перервах та під час уроків в чернетках, створюючи гумористичні нариси подій. Потім, був період, коли я захоплювався провідними фільмами фентезі - Гаррі Поттером та Володарем Перстнів. Я часто засмучувався, що ці історії так швидко закінчувалися, що хотів вигадати продовження з улюбленими героями. Цей період ознаменувався тим, що в мене не склалося із фанфіками і я став прихильником думки, що кожен автор має індивідуальний стиль та своє бачення героїв. Якщо ти хочеш створити дійсно чудовий твір, то необхідно спробувати самому щось написати. В дев'ять років я написав пригодницьку казку про лучницю Асю, яка рятувала своє королівство від навали розумних гігантських мурах.

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:42:58

Головне, не дозволяти собі скакати поміж ідеями чи підтримувати одразу дві-три книги одночасно. Зазвичай, автори, які так роблять, доволі швидко вигорають, починають плутатися між сюжетними лініями, припускатися помилок, а вся їхні три книги потім висять в повітрі. Живий приклад ви можете побачити і в мене, коли деякі історії просто заморозилися через нестачу часу саме на працю над ними. Тому, я рекомендую обрати одну ідею, оформити її в книгу і працювати тільки над нею. Закінчили конкретну книгу, взяли два місяці відпочинку, привели свій стан до ладу, і далі пішли писати. Ідея, анонс книги, довгий процес написання, прискіпливе редагування, красиве оформлення книги - ось і вся схема створення книги з душею.

Morwenna Moon

21.09.2025, 15:49:49

Коли я багато років тому починала писати, я спочатку переписувала твори, які мені подобалися, а потім потроху знайшла свій стиль. А от описувати предмети не пробувала, мабуть, даремно )))

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:15:21

Ідея рукописної книги була цілком провідною на той момент, але зошита в 99 аркушів мені так і не вистачило вповні, бо трилогія передбачала спочатку війну героїні із чорними мурахами, в другому вона зіштовхувалася із войовничими червоними мурахами й демоном, що їх очолював, а фінальна частина повинна була оповідати про темну чаклунку, яка й підтримувала войовнивість армій мурах. Ще одним моїм твором того ж самого періоду стала "Академія чарівниць", яку я вперше вже писав на комп'ютері, що сформувало в мені любов до електронних версій, які необмежені по кількості аркушів, легко зберігаються й швидше пишуться, а не так, що потім вся кисть болить))) Академію Чарівниць я колись показував своїм першим читачам, але сам, як автор, був страшно невдоволений цим найганебнішим своїм твором із відсутністю нормальної логіки. Згодом, цю книгу я відмінив, зате її основна ідея потім спокійно собі перекочувала в локацію Академії Червоної Троянди, обителі мольфарок, що розташована високо в Тінистих Горах, заснова Розаліндою Войцеховською.

Оксана Павелко

21.09.2025, 16:14:29

Дуже слушна порада. Я свого часу сиділа на дитячому майданчику і просто описувала, що бачила. Як граються діти, які дерева, яка пора року, холодно чи тепло, або просто перехожих. Спочатку це було важко, а потім легше і все цікавіше й цікавіше))
І на останок — смачного ☺️❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

21.09.2025, 15:58:31

Подяка Вам за корисний блог❣️✨

Катерина Винокурова

21.09.2025, 15:31:14

Думаю, така практика потрібна всім))) Але ж ми і так пишемо)) Дякую за поради

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:39:16

Тобто, ви, як автор, повинні спочатку закинути вудочку до озера цікавим захоплюючим прологом, щоб в подальших главах врешті виловити справжню золоту рибку грандіозної книги, яка обов'язково втішить своїм завершенням не тільки вас, а й всіх, хто долучиться до читання прекрасної історії. Але новачкам варто бути готовими до того, що написання книги точно буде довгим, громіздким, виснажливим, вимагати від вас значної уваги, ви можете звертатися до різних історичних джерел, лінгвістичних матеріалів(якщо хочете власну мову створити чи вразити незвичною термінологією), творчість часто йде за руку поруч із красивою атмосферною музикою, що відповідає атмосфері вашого твору та надихає вас на подальше написання. Головне, щоб ви, як автор, любили свою працю, жили нею та її героями, обожнювали те, що ви робите, не орієнтуючись на тих осіб, які можуть вам сказати "зарано пишеш, нецікаво, навіщо". Ніколи їх не слухайте. Кожен відомий автор з чогось та починав. І історія нашого творчого шляху - це те, що зігріває серце як своїми злетами, так і падіннями, вона формує наш стиль, наші погляди, збагачує мудрість й досвід. Чим більше книг напишете й закінчите, тим рука ваша звикне до цього.

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:33:26

Наведу такі приклади цікавих зав'язок. Наприклад, пролог в "Судному Дні" розпочинається із роздумів про вчених та негативний характер їхньої діяльності, який можна було б спрямувати на користь суспільству, а не на війну й жахливі речі. Далі слідувала трагічна історія генерала, який став інвалідом і не зміг змиритися із таким своїм становищем та проблемами в житті, що потім поступово підвело нас до головної зав'язки сюжету - повстання роботів, захоплення диктатором більшої частини вцілілих земель і далі вже слідує глава 1, яка знайомить нас з Пітером, головним героєм книги.

Пролог в пані Дорсет розпочинався описом туманного міста Рейвенхарт, його похмурої атмосфери, якоїсь загадки, що панує над цим містичним містом, а розповідь поступово переходила до особи поліцейського Джефрі Адамса, який їхав до нового міста, щоб розв'язати справу зникнення дітей.

В новій книзі "Пригода на Святки Аґнелії" пролог розпочинається з описів сніжної Аґрестії, міста Сандомирська, знайомить читачів із маленьким народом аґрестійців та їхнім релігійним святом, щоб потім перетекти поступово в повернення мольфарки Василини додому, з чого й розпочинається весь подальший сюжет.

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:26:04

Із таких порад, які б хотілося дати всім початківцям, хочу поділитися ось таким. Спочатку нехай народиться легка концепція ідеї у вашій голові. Ходіть собі, обдумайте її, переказуйте собі чи друзям, що саме ви б хотіли бачити в цій історії - героїв, зав'язку сюжету, основну ідею, що покладена в основу майбутнього твору. Далі, якщо вам складно, то можете скласти примірний план розділів і того, як буде розвиватися сюжет на протязі всієї історії. Я сам планами не люблю користуватися, більше писав їх для співавторів, коли намагався давати такі життєві лекції творчості, хоча наставник з мене поганенький. Коли у вас на руках є план та ідея, то подумайте над іменем для героїв, їх зовнішністю, характером та як цей характер буде змінюватися в залежності від випробувань на їхньому шляху. Можна записувати це теж, якщо важко. Далі, вам необхідно зацікавити читача зав'язкою сюжету, вразити людину, притягнути її увагу до історії, щоб хотілося читати ще та ще. Зазвичай, я практикую прологи, які закладають основу всієї історії.

Максиміліан Степовий

21.09.2025, 16:20:33

А далі вже був період пошуків свого місця й жанру в творчості та вихід на авторську сцену - це 2012 рік із "Снами Полум'я", історією про реінкарнації та війну двох таємних орденів, це і 2015 рік, коли із короткого оповідання про кохання лицаря та принцеси, що я подарував своїй колишній дівчині, раптово народився цілий всесвіт Аквілону, який став місцем зустрічі різних культур, глибоких історій та гідно продовжує справу професора Толкіна. В 2016 році я вперше почав себе пробувати в молодіжних жанрах, коли експериментував із супергероїкою(досі триває процес становлення цієї гілки моєї творчості), в 2017 були експерименти із жахами й містикою, засновані більше на психологічних страхах, що переплутають вигадку із реальністю( я реалізував це повністю тільки в 2024 році в книзі "Таємниці дому пані Дорсет"). Після довгої перерви, в 2022 році я знову довго шукав вірний шлях для власної творчості, 2023 рік відкрив перші спроби в жанрі антиутопії, це книга "Судний День", який ще вимагає вдосконалення від мене і саморозвиток триває по нинішній день.