Рецензія. Як створити неперевершену депресивну кра
"Цвіль" за авторством - Verdis Que
(або як створити неперевершену депресивну красу)
Всім привіт! Мені нещодавно потрапило в ручки невеличке оповідання, але за масштабом - величезне. Це саме той випадок, коли маленький за обсягом текст не поступається романам у силі впливу.
За декілька вечорів, я дуже швидко прочитав "Цвіль" - хоча я повільний читач, і зазвичай це розтягується на дуже великий термін. Але цього разу, все було інакше. Варто зазначити що - такого глибокого, сильного й емоційного твору я давно не зустрічав. Там було все що я люблю: гнітюча, депресивна атмосфера, логічний продуманий сюжет, та відчуття невідворотної смерті. Без пафосу, без надуманих героїв, без всякої «мерісью».
Сетинг як мінімум захопливий, історія йде після великої технократичної війни та "розриву" - події після якої світ почав заповнюватись цвілю, яка заражала людей невиліковною хворобою, та руйнувала світ. Місто за містом падали під вагою цієї зарази поки вона не дійшла до головного героя. Сам сюжет відбувається у містечку Астрарій навколо Ґюндера - який залишився один у своєму домі та не бажав його покидати та відмовлятись від своїх спогадів після смерті всієї родини. Спойлерити сюжет не буду, я вважаю що кожен кому подобається такий стиль, має прочитати сам. І повірте, там буде що дивує та над чим подумати, особливо над завершенням книги, бо там прихований цікавий фінал, який ви маєте самі зрозуміти, якщо зможете, то вітаю, ви молодець!)
Висновок:
Сюжет - я оцінюю як 10/10 ( відчувається що автор має великий досвід, та можливо навіть, сам відчув все, про що пише. Це додає величезної живості, реалізму й незабутніх емоцій у тексті.)
Текст - 10/10 ( написаний грамотно, без помилок, та легко читається)
Головний герой - 10/10 ( Дуже гарний і прописаний персонаж, зі своїми емоціями, мораллю та переживаннями, але можливо комусь він може здатись занадто депресивним та меланхолічним... Але я тут бачу тільки одні плюси)
Я от навіть сидів і думав - а що мені не сподобалось? - А нічого!
Мене важко зацікавити, але ця повість перевершила всі мої очікування, так хтось може сказати що книга занадто меланхолійна, депресивна і важка... Але якщо вам таке подобається, то вона обов'язково вам зайде і залишить після себе гірко-солодкий присмак, як справжня література.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩо за автор?
Натка, Валерій Калінов (Demolition), я на нього залишив посилання снизу, та на його книгу)
Знау автора. Є книга в бібліотеці)
Чудова рецензія! Обов'язково прочитаю книгу коли вийду зі своєї депресії ;)
Вау, знаю автора ) але прочитавши вашу рецензію біжу читати
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати