Підтримую челендж від Діани Лисенко, але трохи по-своєму. Оригінальні умови тут.

У чому суть? 1 із 6 пунктів – брехня, треба вгадати, який) Але на відміну від оригінального челенджа, у мене не про героя.

Пропоную вам зануритися в тему української демонології. У мене тут шість пунктів із книги Сиди Тихо. П'ять –  реальні записи етнографів і фольклористів, які я використала у творі. Один – авторська вигадка.

1. Людям, яких підозрювали у вампіризмі, клали на шию серпи лезами до горла, щоб вони, при спробі встати з могили, відтинали собі голови.

1. Упирі не можуть носити вишиванки. Якщо заставити упиря одягнути вишиванку, узори на сорочці обпалять йому шкіру, тому що в орнаменти закладені обереги і символи Творця.

1. Українські упирі люблять розважатися. Можуть перетворитися на чорного пса, застрибнути селянину на спину і «їхати» так аж до села.

1. Упирями не тільки стають після смерті, але можуть і народитися. Живого упиря можна створити, якщо помазати дитину кров'ю чоловіка, що ліг спати не помолившись.

1. Існують упирі-місячники, що міняють стать кожного місяця. Один місяць – у вигляді чоловіка, наступний – в образі жінки.

1. Осиковий кілок – не лише для вбивства. Якщо обгородити могилу осиковими кілками, то упир не зможе покинути такий «бар'єр».

Який, на вашу думку, є вигадкою? Завтра розкрию цю маленьку таємницю)))