Гуртожиток інституту 1937р.- дзеркало суспільства

Перші кроки самостійного життя для багатьох із нас починалися з гуртожитку. Так було й 90 років тому. Молоді люди вчаться комунікувати без батьківської опіки, визначатися з принципами і пріоритетами. Та навіть для 17-20-річних попереднє життя обумовлює їхнє життєву позицію. Про те, як відбувалося становлення Петра - головного героя історико-біографічного пригодницького роману "Камінь" про СРСР 1920-40-х років - в черговому розділі.

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олександр Воля
19.09.2025, 20:10:20

А в гуртожитку, як і в усьому суспільстві, намічаються протиріччя.

Показати 14 відповідей

Олександр Воля, Все-таки, мабуть, якісь принципи потрібні кожному.

avatar
Дмитро Дзвін
06.10.2025, 08:53:15

Коли я вперше потрапив до гуртожитку - коло найближчих друзів визначилося майже одразу.

Показати 5 відповідей
Дмитро Дзвін
26.10.2025, 14:53:07

Дмитро Дзвін, Я також знаю, проте здебільшого кожний іде своїм відмінним від інших шляхом.

avatar
Мельська Наталі
20.10.2025, 17:38:40

Мабуть, гуртожиток — це найцікавіший етап дорослішання

Володимир Шабля
22.10.2025, 15:56:45

Мельська Наталі, У дорослішанні, напевно, взагалі всі етапи цікаві. Чого варті хоча б переходи між житям з батьками, дитсадком, початковою і старшою школами, технікумом-університетом тощо.

avatar
Катрін Ейснер
05.10.2025, 13:47:08

Якось ознайомилась з цим розділом у вашій книзі. Було приємно читати про те, як хлопці знайомляться та поступово відкривають душу один перед одним. Це було дуже затишно. Одразу згадала свої перші тижні в гуртожитку.

Володимир Шабля
05.10.2025, 17:31:59

Катрін Ейснер, Я більше 20 років життя прожив у гуртожитках і казармах, так що знаю про це не з чуток. Мені приємно, що Вас "зачепив" мій опис. Дякую! :)

avatar
Задорожна Ірина
30.09.2025, 21:16:53

Часто після села - місто здається надто шумним.

Голодомор ще "сидить" у пам'яті цих молодих людей.

Показати 2 відповіді

Володимир Шабля, Однозначно.

Інші блоги
Рік на Букнеті ☺️
✨Вітаю, улюблене творче товариство! ❤️✨ Сьогодні рівно рік, як я став автором на Букнеті. Знаєте… я довго думав, чи писати цей блог. Насправді вагався ще з 18 травня — дня, коли вперше натиснув кнопку «опублікувати».
Потрібна допомога ❤️
Мені потрібна Ваша допомога. Підкажіть, будь ласка, як мені додати фото у блог? Бо всі варіанти перепробувала - нічого не виходить..( Хотілося б додати також візуалізацію Амелії, як я її бачу. А не тільки опис.. Якщо хтось
Амелія Вінчест ✨
Хочу познайомити Вас ближче із головними героями книги " Після заходу сонця"❤️ «Деякі люди приходять у наше життя як шторм. Красиві, руйнівні й незабутні.» Амелія Вінчест — двадцятитрьохрічна дівчина з
Не кожне “кохаю” щось варте. Рецензія
В рамках безстрокового марафону Тетяна Гищак Прочитала я книгу Поза Зоною Досяжності автора Маркізи де Бюсі. Книга залишила у мене доволі суперечливі враження. З перших сторінок історія відштовхнула
Міні-історія: Сонний хорор
Просто захотілося написати про сон, який колись мені наснився. Іноді він досі мене тригерить, і сьогодні я знову його згадала: В будинку було порожньо. У моєму першому домі — тому самому, що закарбувався ще зі шкільних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше