Як тут сказати))
Як автор, люблю лишати кінцівки з післясмаком і "про подумати". Деколи вони болючі, але таких, що геть погані - немає. Не буду писати хепіенд, якщо він не логічний і притягнутий за вуха.
А як читач, проклинаю авторів, які вкокошкують своїх головних героїв (або яскравих і улюблених другорядних героїв) у кінці книги. Хай навіть він вибереться із тієї пригоди без ноги, але ВИБЕРЕТЬСЯ))
Дарувати фінал, що болить! Я амбасадор цього ;)
Чимось щасливі кінці мені не зарадили, хоча сама радію, коли в персонажів усе добре. Але ж погані та сумні кінцівки змушують запам'ятати книгу надовго, проте вона може запам'ятатися за іншими моментами чи рисами. Та все ж.
Книгу завершено...І я досі в це не вірю! Не вірю, що закінчилась історія Тіма і Злати! "Останні правки" офіційно дійшла до фіналу. І саме в цей момент я щиро вдячна собі, що з самого початку задумала цикл. А це значить,
Як ви вже зрозуміли, я розпочала публікацію своєї другої фентезійної історії про два світи - світ людей Яв та світ істот української демонології Нав - епічне бойове фентезі "ЗАБУТА ЗИМА" Ведмідь-перевертень Горислав
І ці їхні камери. Вони всюди. Пересуватися, використовуючи власні сили, було неможливо. Довелося їхати маршруткою. Усі сидячі місця зайняті. Хтось попросив передати за проїзд — він передав. В одній із людських книжок такі,
Вітаю, любі? так-так, саме сьогодні офіційно розпочався предпродаж на мій дебютний художньо-психологічний роман "Без інструкцій"! А раптом найпікантніше в нашій новинці — це те, наскільки вона
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе вам має підказати сам сюжет. Який енд сприймається органічним - той і робіть.
Дієз Алго, Так, згодна :)
Ризикувати й дарувати фінал, який болить. Скло це моє улюблене, але якщо його в міру))✨❤️
Торі Елін, О, ви ризикова людина бачу :) Не багато людей обрало цю відповідь
Як тут сказати))
Як автор, люблю лишати кінцівки з післясмаком і "про подумати". Деколи вони болючі, але таких, що геть погані - немає. Не буду писати хепіенд, якщо він не логічний і притягнутий за вуха.
А як читач, проклинаю авторів, які вкокошкують своїх головних героїв (або яскравих і улюблених другорядних героїв) у кінці книги. Хай навіть він вибереться із тієї пригоди без ноги, але ВИБЕРЕТЬСЯ))
Зенгін Грід, =) О так, не люблю коли в останній главі, без видимих на то причин, автор вбиває головного героя...
Фінали! З хепіком!)❤️❤️❤️
Тая Бровська, Я також за них ☆♡
Я уже комусь відповідала, що щасливий кінець обов'язково має бути у дуже ванільних романах, а всі інші жанри можна експериментувати)❤️
Нікнейм, Згодна з вами ☆♡
Взалежєності від сюжету. Іноді сам твір хоче аби там було щось інше аніж гарна кінцівка
Руслан Баркалов, Так, буває таке
краще лишати читача в невизначеному стані, хай сам додумує )) тож кожен отримає те, що хотів.
Олег Іващишин, Це цілком логічно =)
Дарувати фінал, що болить! Я амбасадор цього ;)
Чимось щасливі кінці мені не зарадили, хоча сама радію, коли в персонажів усе добре. Але ж погані та сумні кінцівки змушують запам'ятати книгу надовго, проте вона може запам'ятатися за іншими моментами чи рисами. Та все ж.
Демон у капелюсі, Я іноді також люблю читати саме з таким фіналом книги! Але здебільшого пишу/читаю саме зі щасливим закінченням
Дивлячись, який жанр твору. Якщо темне фентезі, горор, детектив — мона. А якщо СЛР, любовне фентезі, фантастика тощо — краще Хепі Енд))
Romul Sheridan, Так, багато ще залежить від жанру твору
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати