Як тут сказати))
Як автор, люблю лишати кінцівки з післясмаком і "про подумати". Деколи вони болючі, але таких, що геть погані - немає. Не буду писати хепіенд, якщо він не логічний і притягнутий за вуха.
А як читач, проклинаю авторів, які вкокошкують своїх головних героїв (або яскравих і улюблених другорядних героїв) у кінці книги. Хай навіть він вибереться із тієї пригоди без ноги, але ВИБЕРЕТЬСЯ))
Дарувати фінал, що болить! Я амбасадор цього ;)
Чимось щасливі кінці мені не зарадили, хоча сама радію, коли в персонажів усе добре. Але ж погані та сумні кінцівки змушують запам'ятати книгу надовго, проте вона може запам'ятатися за іншими моментами чи рисами. Та все ж.
ЗНОВУ МОЯ "ДОЛАЮЧИ ВСЕ" Я смакував її шкіру повільно, навмисно повільно: ще один поцілунок на шиї, потім нижче, до плеча. Пальці тим часом ковзнули до краю нічної сорочки й обережно потягнули тканину вниз. Вона сповзла
Любі читачі і колеги, як ви могли помітити, на Букнеті триває міжавторський Геловінський літмоб “Гарбуз-сторі” І сьогодні, до цієї чудової події доєдналася моя історія “Грета, Вуглик і демон Толік” Якщо
Ну що, мої любі, здається, ми з вами не шукаємо легких шляхів! Я підрахувала всі голоси, і виявилося, що історія №2 та історія №3 набрали абсолютно однакову кількість голосів! Але переможець у нас має бути лише один, тому доведеться
Всім привіт! Хто читав мою книгу «Мандрит», той знає, що в цьому світі є така собі карткова гра, у яку грають Мандрити. Називається вона «Дзеркало». Чому саме така назва? Бо ця гра фактично відображає життя Мандритів.
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе вам має підказати сам сюжет. Який енд сприймається органічним - той і робіть.
Дієз Алго, Так, згодна :)
Ризикувати й дарувати фінал, який болить. Скло це моє улюблене, але якщо його в міру))✨❤️
Торі Елін, О, ви ризикова людина бачу :) Не багато людей обрало цю відповідь
Як тут сказати))
Як автор, люблю лишати кінцівки з післясмаком і "про подумати". Деколи вони болючі, але таких, що геть погані - немає. Не буду писати хепіенд, якщо він не логічний і притягнутий за вуха.
А як читач, проклинаю авторів, які вкокошкують своїх головних героїв (або яскравих і улюблених другорядних героїв) у кінці книги. Хай навіть він вибереться із тієї пригоди без ноги, але ВИБЕРЕТЬСЯ))
Зенгін Грід, =) О так, не люблю коли в останній главі, без видимих на то причин, автор вбиває головного героя...
Фінали! З хепіком!)❤️❤️❤️
Тая Бровська, Я також за них ☆♡
Взалежєності від сюжету. Іноді сам твір хоче аби там було щось інше аніж гарна кінцівка
Руслан Баркалов, Так, буває таке
краще лишати читача в невизначеному стані, хай сам додумує )) тож кожен отримає те, що хотів.
Олег Іващишин, Це цілком логічно =)
Дарувати фінал, що болить! Я амбасадор цього ;)
Чимось щасливі кінці мені не зарадили, хоча сама радію, коли в персонажів усе добре. Але ж погані та сумні кінцівки змушують запам'ятати книгу надовго, проте вона може запам'ятатися за іншими моментами чи рисами. Та все ж.
Демон у капелюсі, Я іноді також люблю читати саме з таким фіналом книги! Але здебільшого пишу/читаю саме зі щасливим закінченням
Дивлячись, який жанр твору. Якщо темне фентезі, горор, детектив — мона. А якщо СЛР, любовне фентезі, фантастика тощо — краще Хепі Енд))
Romul Sheridan, Так, багато ще залежить від жанру твору
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати