Зима близько (ні-ні, сьогодні не буде огляду на “Гру престолів”), а тому саме час потроху звикати до її прохолоди та розваг.
Чому б не почати з запального хокею та геть не дитячих пристрастей, що вирують у Фростгейті?
Так-так, ви все правильно зрозуміли - ми повертаємося до серії Лесі Найденко про її непереможних Орланів! Цього разу роблю огляд на “Поза грою”

#відгук

Раніше я вже писала про першу історію циклу, але друга виявилася анітрохи не гіршою, запевняю! І, що круто, суттєво відрізняється від неї, хоча й зберегла той самий шарм спортивної молодіжки.
Головна героїня Сара тікає від чоловіка-тирана з маленькою дитиною буквально у невідомість. Єдина людина, на допомогу якої сподівається - рідний брат Олівер, але шанс на те, що він відгукнеться - майже примарний, адже колишня зірка Орланів навіть не здогадується, що в нього є сестра.
В долі своєрідне почуття гумору, адже замість серйозного й зібраного брата Сара зустрічає його друга-пройдисвіта й бабія Хантера. Той, до речі, часом навіть більше нагадує дитину, ніж півторарічна Лілі (о боже, його питання про те, чи може з'їсти її кашу, бо ніколи такого не куштував - це щось!).
Сама ж Сара, попри те, що їй усього 19 років (угу, ще одна монетка у скарбничку “гарного чоловіка”), складає враження дорослої людини, досвіду якої вистачило б на всю хокейну команду. 
Знущання й переслідування колишньому в якийсь момент доводять Сару “до ручки”, і тільки, здавалося б, легковажний гульвіса Хантер щоразу опиняється поруч. Він не просто опікується сестрою найкращого друга, а несвідомо прагне стати для неї більш ніж просто сусідом, хоча й сам боїться того, чи впорається з роллю, на яку зазіхає.
Наче мало було клопотів у цієї пари, так на додачу ще й якась сволота вирішила створити хлопцю проблеми, через які він може вилетіти з команди, чи навіть отримати значно гірше покарання…

Якщо готові до зустрічі зі старими друзями та подорожі до “хокейного краю” - тиць сюди:
 https://lnk.booknet.ua/01k56vttdw8g4dv2ypkt26g1ry