Додано
15.09.25 07:16:59
Мої герої — мої діти.
Зазвичай, коли я вигадую персонажа, то накидаю йому риси чи вади, які бачу в людях довкола. Інколи роблю навпаки — додаю те, чого їм бракує. Для мене герой ніколи не лишається набором слів. Я дивлюся на нього як на живу людину. І так, це може звучати дивно, але я справді питаю: «Що б ти хотів?» — з урахуванням того, що вже заклала в його характер. У якийсь момент він починає відповідати. Я відчуваю себе не автором, а радше мамою, яка знає своїх дітей краще за будь-кого, але все одно дозволяє їм бути собою.
Євгенія Кара
112
відслідковують
Інші блоги
Ух, що я вам зараз скажу. Я написав твір про босів. І їх у творі не один, а цілих два! І це ще не все - місце дії не банальні замки і маєтки з бородатою охороною і автоматичними ворітьми, а українське село середини дев'яностих. Цікаво?
Всім привітики❤️ Ось і вийшли останні розділи цієї історії, і якщо чесно — мені навіть трохи важко усвідомлюється, який величезний шлях ми вже пройшли разом. Ми сміялися разом із героями, закохувалися, капець як ревнували,
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ Три нові розділи вже на сайті: 51 розділ — «Напередодні», 52 розділ — «Проста складність» та 53 розділ — «Ключ»… …і сьогодні о 12:00 вийде 54 розділ — «Ебба»,
Дівчата, я принесла вам нову історію — легку, теплу, романтичну й трішки борошняну. “Орендуй наречену” вже стартує на Букнеті, та ще й бере участь у конкурсі “Максимум хімії”. Це історія про Лєру, акторку
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТаааак! Аналогічно! Я продумую все, навіть до травми і умови, в яких вони росли, щоб показати психологію героя на максимум ❤️
❤️❤️❤️❤️
Цікаво)
Цікава думка) про героя як живу людину - повністю згодна. Адже як по іншому зрозуміти суть його думок, як не залізти до нього в голову)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати