Підтримую цікавий челендж від Мелені Матхевен, доєднуйтеся!
Отже, найулюбленіша цитата з власного твору:
… «Я хотів попросити. Натомість застиг і дивився їй у вічі. Вони нагадували бездонне озеро, у якому потопали навіть ті, хто навчився плавати. Вони робили мене слабким, безвольним і нерішучим».
СИДИ ТИХО
Як мені руки чесалися вліпити сюди цілий уривок! Ледь себе стримала)) Бо в ньому є все, що я люблю: наївність, провокація, сором.. тож, можливо, вирізаною з контексту ця цитата буде сприйматися не так яскраво, як бачиться мені.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, щось таке таємниче й загадкове в цій цитаті точно є, вона показує якусь внутрішню силу героїні, яка випромінюється через її очі і дає надзвичайну владу над людськими душами через один тільки погляд таких глибоких очей!
Максиміліан Степовий, Або любов сліпа і герой забагато собі надумує))
Дуже гарно!♥️ Дійсно, через опис очей можна дуже багато розповісти про персонажа.
Анна Лір, Спасибі))
Гарно. А в контексті ще краще)
Дієз Алго, Дякую ❤️
Гарна цитата! До речі — друга про очі. Здається — намічається тенденція)))
Зенгін Грід, Авжеж! Про очі. Зараз))))
❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ❤️
Гарно))
У мене щось подібне:"Ти — море. А я на березі — спраглий, босий і без човна."
Зенгін Грід, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати