Події у моєму любовному фентезі “Вагітна від альфи” набирають обертів. Я вирішила змінити обкладинку, яка на мою думку більше підходитиме для цієї історії. Тільки уявіть: перевертень, який через прокляття не відчуває своєї істинної пари та не може перетворюватися на вовка. Дівчина, яку знайшли поранену без пам'яті та вагітну. Чи допоможуть вони одне одному, якщо навколо інтриги таємниці та підступи? Він обіцяний іншій, вона начебто істинна пара його ворога. Тоді чому зароджується кохання там де його не може бути? Історія яка вас здивує.

Уривок:

— Я вже думав, що то щур шребеться на балконі, — знайомий голос прозвучав з ледь відчутною насмішкою. — Проте щури не пахнуть квітами після дощу.

Аннаріель стиснула пальці в кулаки. Потрібно достойно прийняти цю ганебну ситуацію. Вона випрямилася на повний зріст та струмила невидимі пилинки зі сукні, ховаючи тремтіння в плечах.

 — Можливо, я просто вирішила позасмагати? — дівчина невинно змахнула віями, намагаючись триматися з гідністю.

— І ненароком опинилася на другому поверсі ззовні, біля віконця кабінету де проходить таємна зустріч? — брови чоловіка злетіла вгору. — Шпигуєш?

Все всередині дівчини покотилося кригою. Селестер зрозумів, що вона все чула й марно заперечувати очевидне. Шкода, що він нечутливий до її ментального впливу, інакше навіяла б все забути. Дівчина намагалася поводитися впевнено та грайливо посміхнулася:

— Ти переоцінюєш мої вміння. Можливо, мені просто було нудно.

Селестер наблизився тихими м'якими кроками, майже котячими. Він схопив її долоню та притиснув дівчину до себе. Його подих ковзнув шиєю:

— А я думав, що тобі цікаві лише вовки, які бігають лісом вночі, а не ті, які сидять у кабінетах.

— Насправді я чекала Крейгана, хотіла поговорити. Від нудьги вийшла на балкон. Я не знала, що до нього приїхав поважний гість, чи точніше сказати зрадник?

Її слова, наче отрута, з докором проникли під шкіру.

— Засуджуєш? — Очі Селестера здавалися уважними, проникливими, не злими, але настороженими. Вона відчула, як його енергія наче випробовує її на міцність. — Вейлану завжди дістається найкраще. Я не маю наміру і надалі виконувати другорядну роль. То що саме ти хотіла почути, Міраель? Нашу невинну військову змову? Чи деталі майбутнього твого шлюбу?

— Я не підслуховувала навмисно, а лише шукала прохолоду. Кабінет Крейгана завжди такий спекотний, — вона глянула йому просто в очі, дозволивши собі грайливу напівусмішку.

Селестер мовчки вдихнув її запах. Не вульгарно, а майже несвідомо. Його очі на мить зіщулились.

— Бачу, ти у захваті від свого нареченого. Задоволена істинною парою? Він так тебе оберігає, що навіть збрехав, буцімто ти поїхала на відпочинок.

— Мабуть, у нього були на це причини. Йому точно не сподобається те, як ти притискаєш мене до себе, — дівчина зробила крок назад та виплуталася з його колючих рук.

— Ми ж не чужі одне одному, — Селестер скоротив відстань, яку вона щойно встановила. Дівчина наштовхнулася на бильця і зрозуміла — всі шляхи для відступу перекриті. Вона стиснула плечима:

— Залежить, що ти маєш на увазі під “близькістю”. Можна жити під одним дахом, їсти за одним столом і все одно залишатися чужими та за спиною будувати підступні плани з ворогом.

Селестер повільно торкнувся її зап’ястка, не стискаючи, лише відчуваючи пульс.

— А можна одного разу найти когось пораненого у лісі і з того моменту вже не забути її запах, навіть якщо мине майже місяць, — його голос здавався терпким, як давнє вино. Аннаріель висмикнула свою руку та поправила волосся:

— Як зворушливо. Ти кажеш це кожній жінці, яка підслуховує тебе за вікном?

— Лише тій, яка мені цікава.

Тепер обкладинка книги має такий вигляд:

Як вам?

Підписуйтеся на мою сторінку на Букнет, щоб не пропустити новини щодо моєї творчості.

Відстежуйте мої сторінки у соціальних мережах і будете у курсі новин щодо моєї творчості:

Фейсбук                      Інстаграм               Тік Ток                       

Захопливого читання та мирного неба!