— Чому ти не обертаєшся?

«Я не вмію».

— Ти жодного разу не приймав людську форму? — дивуюся я.

«Ні. Я бракований».

— Хто це сказав? Тебе лікарі оглядали?

«Ні. Це дорого. Я марний».

Ричу і відчуваю, як покриваюся лускою, на що Каріон намагається стати меншим, і я дивуюся, що в нього це дійсно виходить.

— Розберемося із цим пізніше, — намагаюся заспокоїтися і переводжу розмову на іншу тему. — Ти хочеш ще їсти?

«Води. Будь ласка!»

Ну так, як же я відразу не подумав! Він і так від спраги страждав, а потім ще кровотеча…

— Я розпоряджуся поставити поїлку, слуги будуть стежити, щоб у ній постійно була вода. Ще щось?

Бачу, що Каріон соромиться «сказати», але явно йому щось потрібно.

У цей момент із будинку з’являється двірник із великою лопатою.

— Пане, вас дружина кличе! — повідомляє він мені й підморгує дракону. — Зараз усі підуть, і ми розв'яжемо твою проблему.

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!