- Е, ні. Я такого не читаю!

- А яке ти читаєш?

- Ну, я більше читаю про історію, пригоди.

- Так я і пишу — історичні романи.

- Але ж це все-таки романи, а романи я не читаю...

Досить часто виникає така розмова, бо люди неправильно розуміють значення слова «роман», коли ми говоримо про літературу. Чомусь вважають, що роман — це виключно про стосунки, про кохання - зітхання. Насправді ні. Насправді роман — це просто велика книжка. Зараз, наприклад, Кідрук пише великі книжки, романи у своїй серії "Нові темні віки". Якщо спростити, то роман — це десь 150–200 сторінок і більше.

Дещо меншою за розміром іде новела — десь 50–100 сторінок. Із сучасників, мабудь, Сергій Жадан представник новеліст.

А потім уже йде оповідання — це коротка форма, зазвичай до 20 сторінок. Зрозуміло, що крім кількості сторінок існують і інші характеристики цих жанрів, але не будемо ускладнювати. Сучасний представник оповідань — Артур Дронь.

До речі, саме його твір читали на національному диктанті.