Я сідаю за книгу тільки тоді, коли вже знаю сюжет від початку й до фіналу.

Спершу прописую головну арку та хід подій за розділами. Звісно, в процесі з’являються нові повороти, але кістяк історії незмінний — я люблю відчувати, куди веду героїв.

У мене є окремий блокнот. Там — усі персонажі: їхній характер, улюблені запахи, бізнес, слабкості та роль у книзі.

Оповідь завжди йде від двох облич — головної героїні та головного героя.

Я намагаюся не читати книги інших авторів, поки пишу. Хочу залишатись максимально всередині свого світу, чути лише голос своїх героїв.

Перед тим, як почати новий розділ, я вмикаю музику, роблю чай (так, завжди один і той самий аромат!) і просто дивлюся на чистий аркуш.

Мені потрібні кілька хвилин, щоб відчути атмосферу сцени. І пишу тільки тоді, коли є час на повноцінний розділ — ненавиджу зупинятись на половині.

Про мої книги знають лише кілька людей із близького кола. Саме тому перші відгуки бета-читачів для мене безцінні. Лише після цього текст вирушає на Букнет.

Я перечитую свої книги не тільки під час редактури. Часто повертаюсь до окремих сцен, щоб їх підсилити або навпаки — прибрати зайве.

Я отримую темне задоволення, коли мені самій болять емоції героїв. Намагаюся максимально відчути простір, запахи й спектр почуттів оповідача — щоб передати їх вам.

"Сірий півмісяць" — перша книга з циклу "Під Місяцем".

Луна та Кай — серце всесвіту Велфорда.

Їхня історія не лише про втрату довіри й битву за чесність у шлюбі.

Це історія про те, як жінка вчиться обирати себе, а чоловік — довіряти без контролю.

Про те, як бачити не лише кохану, а й рівну собі людину.

Вони обидва пройдуть глибоку трансформацію, і я не захотіла урізати цю подорож під алгоритми “швидких” платформ.

Тому сподіваюся, що ви побачите повноцінну історію, яку не забудете за тиждень.

А тепер, мені цікаво:

Які фішки допомагають вам писати? Чи є у вас ритуали? Можливо, маєте свої способи налаштуватися на натхнення?