Привітики!

Ви не чекали, а нарешті це сталося! Ваш лінивий автор виклав продовження "Балади про сяйливу троянду та кригу", а саме Розділ 7, в якому прозвучить моторошне пророцтво! Не пройшло й сто років, хіхі =)

Традиційне: 

розділ 7 містить всього-на-всього 

3205 слів та 21380 символів =)

Спойлерний фрагментик:

На вустах псевдодівчини несподівано заграв зловісний вищир.

— А ти не такий простий, Деморісе.

— Антарес. Мене звати Антарес, — механічно виправив він.

— Бодай тобі морока, хіба різниця є? Який батько, такий і син, яблуко від яблуні недалеко падає, чував?

— Ти мені тут зуби не заговорюй! — Терпець йому остаточно урвався.

А ще в цьому розділі буде несподівана відсиланка до "Пір року. Зникнення Зими", про яку здогадаються лиш ті, хто підписаний на міг телеграм (в самій книзі ще не міститься ця інфа, мене тільки-но на днях осяяло), тому підписуйтеся, щоби випадком нічого не пропустити.

Безмежно дякую за ваші коментарі до книги! Це для мене дуже цінно:

ваші глибокі роздуми та припущення, а також перші враження

❤❤❤

P.s. Більше ниття та цікавого контенту

туть, в письменницькому тг-каналі,

а ілюстрацій 

туть, в інсті

Пісня з плейліста до книги:

Будемо створювати й далі казку в реальному світі

✨✨✨