Вітаю, друзі! Новий розділ, нові емоції!

Історія Селестри зародилася з любові до сиру та магії повнолуння. Спочатку книга мала назву «Сирний місяць», і, читаючи її, ви швидко зрозумієте чому. 

Однак, нова назва –❣️ «В полоні чаклуна» ❣️– набагато краще відображає події та зв'язок героїв.

Я довго розмірковувала над тим, чому саме мишка, і що взагалі може таке маленьке створіння? Виявилося, що дуже багато. Наприклад, непомітно проникати туди, куди людям шлях закритий. А ще — бути поруч і залишатися непомітною.

Образити таку крихітку може лише справжній лиходій! Як же наша маленька героїня захистить себе, викриє злодія, навчиться чарам? Це та багато іншого чекає на вас у нових розділах. А завтра ви дізнаєтеся, як чаклун зачарував Селестру. А поки — ось кілька візуальних спойлерів:

А зараз — цікавий фрагмент з розділу, який я опублікую завтра о 6 ранку:))

— Що має статись? Це допоможе мені, — буркнула я, склавши руки на грудях.

Іліан мовчав, лише його очі загорялися дедалі яскравіше, у зіницях відбивалося світло свічок, ніби він передчував щось велике.

— На що ми чекаємо?

— Це мій перший раз… — зізнався він, не приховуючи збудження. — Сподіваюся, все пройде добре.

Його пальці майже нервово стиснулися в кулаки, ніби він стримував бажання потирати долоні в передчутті успіху.

І раптом світ… змінився.

Я відчула, як він почав рости, ні — це я почала зменшуватися! Голова стала тяжкою, неначе раптом перестала відповідати розмірам мого тіла. Простір навколо захитався, підлога немовби потонула в далині, і ось — реальність розірвалася навпіл, мов полотно, роздерте невидимими руками.

Я кліпнула… і зрозуміла, що опинилася в чужих долонях...