Ну що ж, спробуємо мою новинку?

Ну що ж, спробуємо мою новинку? Чому саме зараз? Бо в мене пауза в натхненні, перерва для моїх думок і почуттів. Я пробую нову себе, я шукаю себе. Можливо, ваші коментарі до мого нового проєкту надихнуть мене! Буду вдячна за ваші відгуки, вподобайки чи просто за те, що ви прочитали ці маленькі частинки моєї душі. Хоч історії взяті з чужого мені життя чи вигадані моєю фантазією, кожна сторінка, кожен рядок пройшли через моє єство, мою душу, мої думки. Дуже вдячна за вашу увагу і вже люблю вас, мої читачі! Ваша ММ.

П.С. Хвилююся як перед виходом на сцену…

 

Почнемо з чогось не звичного) Листи самотності

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анжеліка Вереск
10.09.2025, 07:49:02

Хай буде успішною!❤️❤️❤️

Маленька Мія
11.09.2025, 22:15:52

Анжеліка Вереск, Дуже вдячна!

avatar
Кіт Анатолій
10.09.2025, 08:06:18

Вітаю з новинкою ≧◠ᴥ◠≦

Маленька Мія
11.09.2025, 22:15:40

Кіт Анатолій, Дякую!

avatar
Торі Елін
10.09.2025, 09:24:14

Вітаю з новинкою!)))✨❤️

Маленька Мія
11.09.2025, 22:15:25

Торі Елін, Дякую! ❤️❤️❤️

avatar
Лана Жулінська
10.09.2025, 05:51:21

Бажаю легкого старту та "говірких" читачів ❤️

Маленька Мія
10.09.2025, 06:33:51

Лана Жулінська, Дякую!)

avatar
Ромул Шерідан
10.09.2025, 01:16:05

Новинка завжди хвилююча. Нехай новинка пробудить натхнення ✨✨✨

Показати 3 відповіді
Маленька Мія
10.09.2025, 01:28:28

Romul Sheridan, О, цікаво)))

Інші блоги
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
"Кохання в овертаймі": повернення Кирила
— Я бажаю тобі удачі. — Я навіть чую її голос. Невже у мене почалися галюцинації?! Але я опускаю свій погляд і справді бачу її: милу й усміхнену у моїй сорочці з номером «9». — Дякую, але вона мені не знадобиться,
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше