Знову осінь. Комусь до школи. Комусь на навчання. Комусь, після гарного відпочинку, знову на роботу. З чим, власне всіх і вітаю!

І так, після певного перериву і відсутності, знову повертаюся до однієї із своїх улюблених справ. Цього разу буду пробувати створити невелику детективну історію. Сподіваюся, що образ Ніка в новому творі "Межа справедливості" буде мати позитивний відгук.

Всім гарно дня і віршик для настрою!

Осінь як жінка - така різна буває часом.

Десь холодом віє, десь ніжно муркоче.

То сонечком бавиться то морозами.

То жіночним сопрано а іноді басом.

Осінь як жінка – спокуслива, чиста

Для когось.

Така бажана, так свята і так грішна

Але для когось…

А для іншого болем холодним свище

Та лютим морозом зимовим грозить.

Заганяє у прірву душу все сильніше.

То в даль романтичним ранком манить.