Флешмоб "Анкета друзів"

За ініціативи Зенгін Грід я теж вирішила приєднатись. Мене власне ніхто не кликав, я сама прийшла. Але дуже цікаво читати про колег, тому подумала, може і мою цікаво буде прочитати ☺️

Іда, або Ді)

Я не так давно почала публікуватись і активно розвивати навички письма. Надаю перевагу фентезі і фантастиці. Але загалом експерементую з жанрами в пошуку себе. Питання, чи ці експеременти побачить світ - залишається відкритим)

Пишу для себе. Від початку повномасштабного вторгнення - це стало моїм способом зняти напругу і відволіктись. Але з моменту початку публікацій (а це вже півтора місяці як) я стала ще й зацікавлена в думці читачів. Мені, як і кожному автору, хочеться, щоб його твори подобались і знайшли свою аудиторію❤️

Я полюбила писати ще в школі. Десь в середніх класах. Якщо виключити шкільні твори, то першим творінням були статті для шкільної газети, власне звідти мрія стати журналістом, яку батьки придушили. Жорстоко? Так. Шкодую? Так....але що вже. Далі, особисто для себе почала писати ессе у стилі Джойса. Депресивно-меланхолійно, я була дуже похмурим підлітком) Далі універ і довга пауза.
До 2022 року.

"від твоїх еротичних сцен не ламається мозок і не нападає істеричний сміх"
"від сцен згвалтування - не нудить"

Не знаю, чи можна назвати це компліментом. Все ж читають мене не так давно. А саме ці репліки я почула від своїх подруг, яких брала на початку, як бета-рідерок. Тай таке)

"Всі жінки відьми", "Моторошні пригоди Сабріни" і "Гаррі Поттер" ✨

Айкос...грішна я. Але поза цим взагалі не важливо. Пишу у вільний час, будь-де, будь-коли...

Трупне задубіння і як виглядає гуманоїд (чесно, не знала раніше)))

Заміж НЕ за принца. Героїня вийшла навіть кращою, ніж я планувала. Сюжет розгорнувся трохи не так, як я планувала спочатку. Але вийшло набагато краще. Просто герої наче самі на вухо нашепотіли, як і що має бути.

Я люблю всі свої історії. Просто інколи так трапляється, що фінальний результат мене не вдовольняє, а натхнення на переписування немає. А конкретно з цією книгою в мене любов зараз❤️

Жодних. Є правило, мінімум годину в день виділити на це. А як і коли - немає значення.

Із такого, що пропустить цензура - я загубила машину на парковці. Багаторівнева парковка в Києві. Я 30 хвилин бродила між поверхами в пошуках авто. Розплакалась і пішла до охорони з претензією, що мою машину вкрали. Спойлер - не вкрали. Мене заспокоювали троє чоловіків. По камерам найшли мою машину і відвели прямо до неї. Більше я там не паркувалась. Ніколи. Пройшло вже 5 років, між іншим)))

Моя мильна соціальна бульбашка з адекватних людей жодними приниженнями чи знеціненням не займається. І я рахую, що мені пощастило. Але в багатьох авторів в анкеті бачила, що пишуть про знецінення: "бути письменником легко. писати легко" і тд. Приєднуюсь. Хоч жодного разу в свою сторону не чула. Певно надто недосвідчений я ще автор)

- Однозначно кава.
- Люблю всіх тварин. Але в мене коти все життя, і зараз теж. Я більше за те, щоб лежати в ліжку і слухати,як муркає кіт і періщить злива на вулиці. Ніж гуляти в ту саму зливу із псом.
- Кавун. Від дині нудить...
- Під настрій. Але останнім часом вибираю дім. 

Наукова література. Не люблю факти. Для мене письмеництво, це спосіб виразити те, що малює твоя уява. Придумати те, чого не існує. Для читача - це як інструмент для того, щоб поринути і дослідити щось, чого не може існувати в реальності.

Не кажу, що наукова література - це погано. Просто в даному напрямку я б ніколи не писала. А читати - в школі вистачило.

Мені подобається прописувати сцени, коли героям заважають довести їхню пристасть до логічного завершення. Я хіхікаю, як дурник, коли пишу і уявляю цю картинку. Це якесь моє внутрішнє збочення, певно)

Ох....я постаралась коротенько. Сподіваюсь читати було цікаво...пішла тепер покоментую людей, чи що))) а то читаю в нишку, як до часів свого дебюту тут))))