Новий розділ у «драконячий вершник»!

Розділ На волі вже опублікований і чекає на своїх читачів!

— Як ти можеш так спокійно розмовляти із ним?! Він злочинець! Убивця! — Вона рвучко розвернулася до Раяна, стискаючи кулаки. — Скажи правду. Скажи, що зробив із моєю мамою?! 

— Ейро, ти занадто... 

— Я вже казав, що навіть в обличчя її не бачив, — відрубав Раян, поволі підводячись з місця. — Ти хочеш чути правду чи просто зігнати на мені злість?! 

— Я не збираюся вірити тобі, коли Ардсолас засвідчив усе сам. Якщо вони сказали це, значить так і є! 

— З якого біса ти взагалі віриш усьому, що кажуть ті покидьки?! 

— А чому я не можу?! Хто заслуговує на більшу довіру, вони чи ти?! 

Запала тиша. Вони перевели подих, Майло стиснув руків’я свого меча. Раян глибоко вдихнув, скрипнувши зубами, і повільно розтиснув кулаки. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Коли магія стає пасткою
«Не тобі, ельфе, мене судити!..» У похмурих підземеллях, де кожен крок відлунює болем і смертю, Каліда робить свій вибір. Вона дарує свободу пораненому ельфу, але звичайне торкання перетворює визволення на небезпечну
Що робити, коли авторові не спиться?☺️
Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження
Отже, флешмоб по картинці!
Умови: 1. Пишемо короткий текст десь на сторінку ( це 1800-2000 символів) Якщо більше - не страшно, просто вам більше роботи. 2. Жанр - будь-який, хепіенд чи ні - на ваш розсуд. 3. Розміщуємо текст на своїй сторінці, додаємо зображення. 4.
Починається спека❤️
Привіт, мої любі Спокусники! Новий гарячий розділ вже на сайті “Не такий ти й святий” 18+ Мені кортіло на неї накинутися в машині, в ліфті, і, якщо чесно, я й досі не знаю, як я тримав себе в руках. 18+ Щоб посмакувати
Оксана і Макс разом
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення вже у ваших книжечках ;) —Ксю... ти знаєш... Ти найкраще, що зі мною сталося. Усі ці роки я не міг викинути з голови ту єдину ніч. Шукав тебе у тому закладі, як пацан. А ти зникла навіть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше