Вічна боротьба. Візуал

У кожному з нас є свій внутрішній собор. Старовинний, тріщить від часу, але тримається.


Темрява не завжди приходить ззовні. Вона просочується крізь сумніви, страхи, тіні минулого. Вона знає, де тонко і б’є туди.

Але світло, це не ідеальність - це вибір, зірка, яка засяяла у найтемніший момент. Це внутрішня сила, яка не кричить, а піднімає руку. І тіні відступають.

Ця битва — не про перемогу. Вона про те, щоб не згаснути. Світло не завжди повинно бути яскраве. Але воно завжди повинно бути справжнім.

https://booknet.ua/book/snovida-z-chervonogo-zamku-b432895

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вадим Булава
03.09.2025, 08:40:37

Головне, щоб світло ніколи не здогадалося про кількість навколишньої темряви, деякі речі нам краще не знати

Кіт Анатолій
03.09.2025, 09:18:32

Вадим Булава, Це точно =))

avatar
Серена Давидова
03.09.2025, 06:54:48

❤️❤️❤️

Кіт Анатолій
03.09.2025, 08:00:15

Серена Давидова, ♡(≧◡≦)♡

avatar
Маленька Мія
03.09.2025, 06:29:35

❤️✨

Кіт Анатолій
03.09.2025, 06:44:48

Маленька Мія, ♥️

avatar
Уляна
02.09.2025, 10:14:36

❤️❤️❤️

Кіт Анатолій
02.09.2025, 12:49:51

Уляна, (⁠ ⁠ꈍ⁠ᴗ⁠ꈍ⁠)

avatar
Тая Бровська
02.09.2025, 09:15:02

❤️❤️❤️

Кіт Анатолій
02.09.2025, 09:28:59

Тая Бровська, ❣️❣️❣️

avatar
Дієз Алго
02.09.2025, 09:18:03

Гарно

Кіт Анатолій
02.09.2025, 09:28:51

Дієз Алго, ♡(≧◡≦)♡

Інші блоги
Нарешті завершено!
Друзі, історія «Мій бородатий мужик» тепер доступна в повному форматі! Чи буває у вас таке? Музи раптово зникають, сезонна хандра підкрадається, і натхнення просто випаровується… Так і ця історія деякий час
Порятунок - це постанова
Любі, опублікована глава 40: " Порятунок- це постанова" роману "Капкан для метелика" Уривок: ​Дівчина витягла шкіряний гаманець. Потертий, дешевий — зовсім не в стилі Джонатана. Тремтячими пальцями Лея розкрила
Чому «інвалід» — це образливе слово
Добрий вечір, знаєте я сьогодні мала дискусію з одним паном. Це розумна й начитана людина, але я не змогла переконати його, що слово інвалід вживати не варто. ТомуСьогодні хочу поговорити про одне слово. Маленьке, але
Чим пахне кінець світу?
​Перша глава вже опублікована. Загін Річарда ступив на територію, де час ніби зупинився, а холод став єдиним господарем. ​Нафтоплатформа в моїй уяві — це іржаве залізне чудовисько, що стогне під ударами крижаного вітру.
Що народжується з болю
Іноді одна обіцянка може змінити все життя. Я почала публікувати нову історію — «Тиха помста». Це розповідь про пам’ять, втрату і про те, як далеко може зайти людина, коли справедливість так і не приходить сама. Події
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше