Пропоную сьогодні розважитися, поки дітлахи стоять на шкільних лінійках з величезними букетами квітів. Згадаємо свої шкільні роки, і вкладемо свої спогади у маленьку розповідь. Заодно як письменницька вправа буде. 

Умови: описати свої спогади з першого дзвінка у першому класі, вклавши їх у 4-7 речень. Побільше емоцій ♥

Нещасна квітка

Сонце нещадно палило, я відчувала, що голова гаряча. Переживала, щоб гарні сині банти не загорілися під невблаганним промінням, як дошка під лупою. Навколо повно людей, і я не розумію, чому майже всі вони стоять у тіні величезної тополі, а ми тут. Нещасніша за мене тільки та блідаво-бузкова астра, що лежить посеред шкільного двору. Хтось зронив її з букету, коли нас проводили по колу, поки лунав перший у нашому житті дзвінок. Я хотіла її підняти, але безсило стискала в руках коробку з пластиліном та різнокольоровий картон, не сміючи рухатися. Так наказали. Якщо підберу квітку, засміють.