Мені соромно...

Привіт це Diem, я так давно тут нічого не писала та не викладала і мені соромно за це перед вами. Я не хочу виправдовуватися просто хочу сказати що я по троху пишу, насправді дуже потроху бо якби я писала через силу то книга напевно б була вже давно завершеною. Та поки ще ні. Мені дуже не зручно що я пишу її так довго, але брак часу та сил через роботу не дають мені писати часто. Якщо чесно після роботи мені хочеться просто лягти та заснути.

З хорошого, що ж я придбала ноутбук для письма оскільки той на якому я писала до цього був дуже старий і творив що хотів і часто навіть не зберігав написані тексти, але тепер такої проблеми немає, тепер є просто брак часу... і мені дуже соромно перед вами що ви так довго чекаєте. Я взагалі дивуюся що на мене ще хтось підписаний, але просто знайте що я пишу.

Сьогодні я придбала в книжковій крамниці Гаррі Поттера і згадала історію Джоан Роулінг яка теж писала історію про хлопчика що вижив дуже довго через брак часу та побутові клопоти, але все ж вона дописала свою книгу. Я сподіваюся що теж колись допишу свою. Сподіваюся до того часу зі мною все ще хтось залишиться. Вибачте що так довго чекаєте...