Додано
30.08.25 12:19:37
Момент..❤️✨
Усім привіт!❤️✨
Чи є у Вас моменти, які Ви хочете закарбувати на усе життя?
Це хороша ініціатива, адже можна пригадати усі свої найкращі моменти, поринути у спогади і віднайти те прекрасне, яке Вам дарує радість. Кожен просить для себе небагато, хоча б трішки, щоб знову відчути тепло у серці.
Тож починаю із себе.
Чи є у мене той момент, якого б хотіла запам'ятати, і залишити у собі на все життя? Можна декілька, але я розповім одного.
І він для мене особливий, коли я закінчувала історію " Я під крильми " - до речі вона завершена уже давно у чернетці, я відчувала такий прилив емоцій від неї, що моє серце раділо. Шкірилася, мов божевільна, бо останні речення дозволили побути з ними хоч востаннє та в душі я раділа, що врешті її завершила із теплом.
Таких відчуттів у мене бувають рідко, бо втомлююся в кінці, і не почуваюся щасливою. А чи почуваєтеся Ви щасливими, коли завершуєте історію? Цікава Ваша думка.
Можливо, у кожного автора по-своєму (щоразу думаю: а може це не моя тема? Та насправді це втома.)
Але й звісно мені приємно, що я не одна. Ви не одні. Ми не одні. З нами увесь світ.
Тому розповідайте свої найкращі моменти, і пишіть, що далі Ви хочете почути від мене..
З Вами Мелені Матхевен!❤️✨
Люблю та обіймавю!❤️✨
Мелені Матхевен
309
відслідковують
Інші блоги
Любі читачі, сьогодні діють знижки на мої романи: Неідеальний. Навчи мене ненавидіти
https://booknet.ua/book/nedealnii-navchi-mene-nenavidti-b369735 Кохана монстра
https://booknet.ua/book/kohana-monstra-b412828
Сьогодні я отримав свою першу рекомендацію на книгу " Отруйна спокуса". Від талановитої авторки Чарівної Мрії. За що їй дуже велика подяка. Вона неймовірно мене підтримує на цьому нелегкому шляху. В ще я заснував невеличкий
Прочитай мене № 2 від Елани Чунту Анастасія Пармська «Тиждень до Різдва» Сюжет: Софія успадкувала після смерті бабусі будиночок в маленькому містечку. Жити там вона не планує, а тому вже вирішила, що має привести
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! У Тайфі (це місто проживання ГГ в «Посмерті») знову кіпіш, і ніде-небудь, а просто в будинку такого собі полковника юстиції Жерара, куди наш Стрілок був запрошений поїсти, бляха, кексиків...
Щось між ними все-таки сталося. Настільки, що Даміано просто не допустив Роба до зібрання Сім’ї в Хамелеоні. Арія їхньої розмови
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені найбільше запам'ятався дещо інший момент. Після публікації першого оповідання, я протягом семи місяців нічого не публікувала (з особистих причин). От проходять сім місяців, заглядаю на сайт, прочитань мало, адже ніякої реклами я не робила. Подумала, що треба залишити це все й продовжувати писати "в стіл". Якось мимоволі натиснула "Мої відстежувачі" й отетеріла. На мене підписалися п'ятеро читачів. В мене повірили, їм сподобалось, а я ... Мені стало соромно, тому далі пишу)))
Ніка Цвітан, Ви молодець!❤️✨
Я теж завершувала з теплом) Але найбільше "грів" сам процес писання, особливо, коли епізоди мені снилися. Було відчуття, що персонажі самі мені надиктовують, що писати)
Ірина Пархоменко, Прикольно!❤️✨
Коли мені під першою книгою написали перший коментар, і я зрозуміла, що комусь сподобалась моя творчість ❤️❤️❤️
Анна Лір, Це дійсно круто, але не привітання з новинкою, а саме про творчість! Вау!❤️✨
Гарний блог, дякую ❤️❤️❤️
Джулія Мейлер, Дякую, моя люба! ❤️✨
Дякую за класний блог. ❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, Дякую Вам!❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати