За дверима почулися важкі кроки, які зупинилися по той бік від центрального входу. Кріс відчував, як його спиною пробіглись мурахи, бо вже здогадувався, що саме чекатиме його коли двері прочиняться. 

Насилу підвівшись, чоловік розвернувся обличчям до входу і зробивши глибокий вдих торкнувся дверей. З протяжним скрипом відчинивши їх, Кріс з острахом підвів очі. На порозі стояв чоловік, вдивляючись в обличчя молодого скульптора.

— Увійди до будинку, — витримавши паузу тихо мовив Кріс.

Новостворений слуга покірно зробив крок перетнувши високий поріг маєтку. Кріс своєю чергою обережно визирнув на двір і переконавшись, що ніхто раптово не став випадковим свідком подій, надійно зачинив двері. 

Повернутий до життя чоловік слухняно рушив за Крісом й невдовзі зупинився посеред великої кімнати із каміном.

— Чекай на мене тут, — наказав господар, а сам хутко здійнявся східцями до горища.

Поспіхом відшукавши увесь старий одяг і тканину, яка трапилася на очі, Кріс згріб її докупи. Заздалегідь доповнивши майбутню ношу кравецькими ножицями він повернувся до зали.

Поклавши усі знайдені речі на підлозі, Кріс почав обережно розкладати їх, аби максимально вірно спромогтися виконати свій майбутній задум. За кілька хвилин увесь матеріал було посортовано і Кріс взявся до роботи. Він акуратно нарізав тканину на довгі смуги відкладаючи у бік готові відрізки. 

Закінчивши справу, Кріс почав огортати тіло чоловіка, що мовчки стояв навпроти у новостворені смуги подібні до бинтів. Ця справа виявилася геть не легкою і якщо у випадку з торсом усе здавалося дещо простішим, то із бинтуванням голови довелося попітніти, аби зробити усе, як слід.

Міцний чоловік, який наразі радше нагадував мумію покірно стояв навпроти каміна час від часу супроводжуючи господаря уважним поглядом.

Кріс відкрив фоліант і почав щось нашіптувати, схилившись над чистою водою. До цього часу він жодного разу не проводив настільки складних ритуалів, але відчував, що невидимі сили мають свій зиск із його практик, а тому усе вдасться, як слід. 

Закінчивши читати, Кріс знову поглянув на воду, що із прозорої раптово перетворилася на блідо-зелену. Підхопивши з підлоги залишки ганчір'я він почав змащувати бинти в'язкою рідиною, яка одразу взялася просочувати тканину надаючи їй темних кольорів. Цей ритуал мав на певний час призупинити неминучий процес розкладання. 

Невдовзі Кріс перейде до значно складніших маніпуляцій й спроможеться назавжди зберегти тіло свого охоронця від більшості впливів перетворивши останнього на опудало набите магічною тирсою стійкою до води та вогню. Пошкоджена нога більше не шкутильгатиме, але сьогодні справу було завершено.

Фентезі роман Віллоу