Додано
29.08.25 09:41:18
Блог про твори поза рамками)
Практично в кожного автора є улюблена своя історія. І у більшості випадків вона не збігається з вподобаннями читача). І ми думаємо - що не так?! Це ж найкращий твір?!! Шукаємо причини в обкладинці, в анотації, в недостатній рекламі... Іноді це й справді так. А ще, можливо, в жанрі. В тому, що ми хочемо сказати. Просто воно буває "за рамками" жанру нашої творчості... і тому не знаходить поціновувачів...
У вас є такі твори?) Поділіться!!
Дієз Алго
337
відслідковують
Інші блоги
Володимир Яценко — (Наукова фантастика) "Магістри Гетьманату" https://booknet.ua/book/magstri-getmanatu-b449978 Лія Грітт — (Підліткова проза) "Клер Лефаль. Олександрійський мед" https://booknet.ua/book/kler-lefal-oleksandriskii-med-b451184 Volodymyr
Якби ви випадково побачили, що на якогось незнайомого чоловіка наставлений пістолет, то... пройшли б повз, так? Утекли б? Але Рубі не така. Вона просто не могла це так залишити. І поплатилася за свою допомогу власною свободою... Зацікавило?
І знову ЗНИЖКА! Їх же багато не буває?)) А все почалось з ГОЛОВНОГО БОЛЮ МАГА ВОГНЮ. Періодично мені хочеться побешкетувати й тоді народжуються ось такі книги, в яких героїні ще з тим перцем! Конкретно ця - так тікала від
Привіт всім. Історія Павла та Ясі майже підійшла до свого завершення. Ще одна глава та епілог. І у мене з'явилося запитання. Чи писати мені бонусну главу? Річ у тім, що бонусна глава не буде ні від Павла, ні від Ясі. А від
Хай. Сьогодні той самий момент. Той, коли історія не обривається… а закривається. Повністю. Остаточно. Правильно. Я дописала останній епізод. Ви дочитали (або ще дочитуєте). І тепер — це кінець. Агентство, швидше
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене просто є одна історія, що викликає у мене сльози щоразу, як перечитую)) Вважаю її крутою, хоча особливою популярності вона не знайшла)
Натурально до плачу доводить мене, і справді трошки не вписується до горору.
Швидше містична оповідка.
Юрій Гадзінський, Ну так пишіть назву ж!))
Чудове питання, якраз зараз пишу одни такий твір)) Вже знаю, що він буде "поза рамками", в новому для мене жанрі і настрої. Що з того вийде і для мене самої велика загадка, тож вагаюся чи публікувати)
Дієз Алго, Так, тут ви однозначно маєте рацію)) Треба більше спілкуватися з авторами)
Нещодавно я питала у одного коментатора, який виставив приблизні причини чому читачі можуть не читати твір, чому ж мої книги не мають великої уваги. І отримала відповідь, що я пишу не на популярні теми. Бо зараз більше потрібні боси і їхні підопічні)) І я рада, що в інших авторів є своя аудиторія і вони знайшли свій напрямок. Проте я пишу про те, що у мене на душі і про те, що хочеться. І кожна моя книга або історія — це частина мене.
Дієз Алго, Тоді вони справжні відьми)))
Думаю, що багато хто пішов писати, щоб позбутися кола вічних очікувань. Але виявив, що знову до нього потрапив. Це як: ось ти – дизайнер, і тебе замовники знаходять саме за певний стиль. А інший уже – ну ти вже не дуже, все ще у пошуку себе, початківець. Або ось ти співак - знову ж таки, від тебе чекають щось схоже щоразу.
Нещодавно тут побачила шортс про Пивоварова, з блогером-критиком, що, мовляв, жах якийсь, був нормальний, а тут раптом гумористична пісня. Фу. Начебто він із критиками якийсь контракт по творчості підписав.
Я думаю, що кожен повинен розуміти, що у творчість на те й творчість, щоб не бути штампом.
Анна Лінн, Ви праві. Жанр часто стає брендом. В кіно є щось схоже - ролі, які "з'їдають" акторів. Леонардо Ді Капріо після "Титаніка" руками і ногами відбивався від амплуа романтичного героя, граючи абсолютно різні типажі. І навіть зараз ця асоціація - перша))
В кожній книзі частинка автора) Я не можу сказати, що є менш улюблена, або навпаки) Як і про кращу та гіршу)) Просто вони писалися в різний час, з різним настроєм. Тому в кожній з них свій особливий вайб для мене)
Діана Козловська, Буває й так) І це добре, насправді
У мене моя улюблена книга це та яку я зараз дописую "В тіні господаря" і все ж є це дві але вони поки що не опубліковані. Мені пощастило і читачам подобається)
Торі Елін, це класно)
Є. І ніби й жанр той самий, але увагою його оминають. "Три кохання на шляху до себе". Написала за кілька днів, він мені так подобається, але відгуку не має
Дієз Алго, Дякую
Кожна книга є надзвичайно цінною для мене, і в кожній є частинка мене. Я згодна з тими, хто каже, що книги — як діти. Кожна з них особлива, і кожна має свою історію, не лише ту, що написана на сторінках, а й ту, що відбувалася під час її створення. Я пам'ятаю атмосферу, почуття та думки, які були зі мною, коли я писала кожну зі своїх книг.
Але звісно є й та, яка заслуговує на більшу увагу, це Милосник.
Не думаю, що ця книга виходить за рамки жанру, навпаки — вона чудово його передає.
Белла Ісфрелла, Піду подивлюсь)
Саме так! Те, що ти дійсно хочеш написати, і воно йде від душі, дуже часто не збігається з ідеальним шаблоном твору, який би міг сподобатися читачам) І тут уже треба обирати, чи ти хочеш бути вільним творцем, чи популярним)) Я розумію, що й мій перший твір трохи не канонічний для Букнету, але він мені самій дуже подобається, а це для мене головне))
Анна Лір, ❤
Та ось новинка))) Знаю, що треба ще розвинути більше реклами в соцмережах (уже готую сторінку в ТікТок), та ще це про жанр, бо епічне фентезі, навіть якщо там є любовні лінії, все ж має менше своїх поціновувачів на Букнеті, ніж те саме роментезі
Дієз Алго, Щиро дякую❤️ Сподіваюся, що сподобається, але про всяк випадок попереджу, що 18+ там стоїть через кілька жорстоких сцен, бо як же без них у цьому жанрі)))
Мої твори, як діти, -- неможливо сказати хто найулюбленіший. З кожним народилася своя любов.
Я працюю в різних жанрах. Фентезі, фантастика (від космічної до постапокаліпсису), сучасна проза, історичний роман. Кожній книзі в процесі створення приділяю максимальну увагу. Так що не можу сказати, що щось із моїх книг вилазить "за рамки". В плані жанрів у мене їх просто немає. ))) Всі мої книги читають, щось більше, щось менше, але завжди хочеться щоб було "більше", от я і шукаю причини. За суперпрпулярністю не женуся, мені цілком вистачає того, що є, зате я вільна у своєму виборі і можу робити те, до чого лежить душа.
Дієз Алго, От я так вважаю )) Та й автору не можна стояти на місці, потрібно розвиватися.
Звісно є. Напевно більшість у мене)))
Romul Sheridan, Ніі, якщо більшість - це у вас жанр вашої творчості такий)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати