Прийшов поскиглити

(загадково посміхається)

Га-га, вірно. Хейтери - радійте: Чілл прийшов порюмсати про нелегке життя вільного творця. Можете мене потролити в коментарях - я дозволяю.

(тихо хмикнув сам собі)

Ну… просто думки крутяться, от і вирішив викласти - нехай вони крутяться десь за межами моєї голови. То ж…

(стукає подушечками пальців по пальцях, задумливо дивлячись в сторону, непоспішаючи крокує простором занедбаної майстерні)

Я оце сидів, і… думав собі: “А для чого воно взагалі треба все це? Писав би собі тупий СЛР, і радів би життю. Ні - дай йому якусь трансмедійну дичину, нікому непотрібні музичні альбоми, картинки яких просто океан довкола, і книжки які читають двоє людей. Сюжети, в яких щоб розібратись треба знати будову адронного колайдера (жартую, достатньо хоча б трошки вмикати голову, зовсім трошечки), і все це заради п’яти лайків і однієї відписки”.

(тихо хихоче в грудях зупиняючись, щоб глянути на вас)

Напевне, будь-яка нормальна людина на моєму місці просто спалила би все до бісової матері і пішла би робити щось інше. Але… є один нюанс… (він нахиляється трошки вперед) Я не зовсім нормальна людина. (він сідає на край якогось пошарпаного столу одним стегном, поклавши руки на коліно) Тобто, технічно, фізіологічно - так, я людина, безумовно. Але в голові у мене такий кавардак, що якщо я не буду випускати його назовні, я просто поїду кукухою, і тоді буде точно все. Комусь буде весело, а комусь… сумно

(раптом на фоні починається невнятний, тривожний, тихий, параноїдальний шепіт, що наростає, він клацає пальцями і шепіт раптово обривається, і він продовжує з непроникним лицем посміхатись до вас, знову склавши руки на коліно)

То ж все це, мабуть, певного роду клапан, через який я спускаю творчу енергію так, щоб вона… не вибухнула в мені. В якомусь… імовірно… переносному сенсі, звісно ж. (стримано посміхається, і продовжує)

Давайте я розкажу вам трошки свої історії.

(всідається зручніше на стіл, впершись обома руками з боків)

Починалось все з того, що я просто робив музику. У мене певний музичний бекграунд - 8 років музичної школи, натхнення класикою, хоча зараз я… не переварюю її взагалі - це давно пройдений етап. В тім, коли я дізнався про існування таких речей, як ДАВ (програмне середовище для написання музики) - все почалось. Декілька років я вчився писати електронну музику в програмі ФЛ Студіо, і працюю в ній по цей день. Паралельно були спроби писати якісь текстові сюжети та книги, але далі чернеток та якихось… древніх форумів це не пішло. Потім у мене була творча пауза, і ось, два роки назад, у 2024-му народжується проєкт Ессенсоул.

Починався він з ШІ музики, як не дивно, тому що до того часу робота в ДАВ для мене все ще була складною для повноцінного продюсування від ідеї до онлайн-майданчика, але згодом я перевів його повністю на авторську електронну музику. Для просування були задумані Інстаграм-акаунти, спочатку один, потім два, потім… ціла мережа акаунтів. Паралельно я почав вчитись писати книги і історії, спочатку просто по-приколу, а потім в стіл. Десь приблизно в той самий час був створений ще один артист, який був повністю ШІ, вам він може бути відомий як МеталГьорлзВайб, ті самі, що написали два альбоми до моїх книг:Реаліті Енжинс” та “Лавендерс Протокол”. В один момент я зрозумів, що не витягую, і я вигорів - повністю випав з творчості на 3 місяці приблизно, це були лютий-квітень 2025-го року. Іронічно, що саме в той період треки дівах завірусились в Інстаграм: якби я не зупинився тоді, то можливо на цій хвилі я зміг би дійти трошки далі, але - що маємо, те маємо. То ж я повернувся і з новими силами продовжив роботу з музикою та просуванням.

В певний момент я отримав в користування просунуті ШІ інструменти, і вирішив, що настав час розширюватись. Моя інстаграм мережа розрослась до 8 акаунтів з ШІ-контентом, і всі вони піарили мою музику. В тім результат був… доволі млявий, навіть якщо врахувати що моя мережа в певний момент генерувала ледве не 300к переглядів на місяць. Але в певний момент, подивившись на аналітику своїх роялті в музичного дистриб'ютора, я зрозумів, що нехай у мене буде хоч 20 акаунтів, я працюю на них один, безкоштовно, і я відчував, що знову наближаюсь до небезпечної межі, де я хочу просто спалити все і викинути. І… проаналізувавши ситуацію, я вирішив, що настав час скидати баласт, аби просто залишитись на плаву. В результаті з 8 акаунтів вижили лише 3 реально активні (Аверсон, МеталГьорзсВайб і основний акаунт Архітектора), один допоміжний (Привид Мультивсесвіту), і один майже мертвий (мій основний артист Ессенсоул), просто щоб було куди прив'язати музику від дистриб’ютора.

Коли я звільнився від непрацюючих речей я подивився на запас історій в столі. І… (загадково посміхається) подумав: “А чому б ні? Можливо так я зможу зліпити все те, що було до цих пір незрозуміло як зібрано?” Так і сталось: в результаті народився проєкт “Чіллверс”, і, власне, Містер Чілл - ядро, фронтмен, клей, архітектор і лице цього трансмедійного проєкту. Букнет став текстовим філіалом, в той час як музика і саундтреки до всесвіту і книг випускається на більше ніж 50-ти світових стрімінгових майданчиках, а Інстаграм намагається все це розганяти з перемінним успіхом, експериментуючи з ШІ-артами та алгоритмами, які ще ті… кхм… шлю… (стримано “кхе-кхе”-кає, прикривши рота кулаком).

(він плескає в долоні з легкою посмішкою знову спирається на стіл руками по боках)

І ось я знову на цій небезпечній межі. Але є один нюанс… (він витримує паузу) У мене є досвід. Я вже був там, за межею. І… там порожнеча, нічого, нуль результату, і пропущені можливості. Але якщо я продовжу… то я просто рухатимусь, навіть якщо повільніше - це все рівно рух. То ж… навіть те, що я пишу все це - це вже рух.

(він стримано видихнув)

Навіть якось легше стало, знаєте… Чудова була ідея. Я думав не робити сьогодні блог, але тебе розумію - добре, що зробив. Нехай собі лежить тут. Може комусь відгукнеться, або хтось… затролити прийде.(загадково посміхається спершись ліктями на коліна)

Ну, і поки ви вирішуєте, що саме написати…

Мир. І Чілл.

 

Хроніки Архітектора: Код Реальності.

Плейлист Спотіфай для занурення у Всесвіт моїх книг.

Мій Інстаграм.

Мій Телеграм.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Сергій Більцан
06.06.2026, 22:48:16

У багатьох так, чуваче, хто пише не в жанрі СЛР та іншого такого. Я теж задавався цим питанням і теж писав блог на тему, чи варто… Але подумав: раз є історія і твої герої в ній уже живуть, то хай іде світом (хоч це й звучить трохи пафосно, як сказав би твій кент в окулярах). Та й авторка в нижньому коментарі права: раз кілька людей тебе таки читають, то вже незручно «кинути» їх. Це вже як почав робити ремонт у їхній квартирі й, не закінчивши, залишив усе, бо немає більше замовлень. А якщо хтось відписався, то я підпишуся на підтримку як колега колезі й, можливо, навіть прочитаю якийсь із твоїх творів (бо постійно читаю когось із авторів).

avatar
Агнія Бурне
06.06.2026, 22:45:02

Хочеться підтримати)) краще рухатись повільно, ніж не рухатися зовсім. Я взагалі не маю на свою писанину ніяких далекоглядних планів. Більше того, зізнаюся, пишу, щоб не вибухнути в реальному житті. Скидаю емоційний баласт, так би мовити. Тут публікую, щоб не лежало в шухляді умовно кажучи. Якщо для вас це важливо і ви розумієте, що якщо ви полишите все як є і вам від того легше не стане, то треба продовжувати.

avatar
Оксана Павелко
06.06.2026, 21:42:10

Дійсно колосальна робота. А те що вас зараз читає всього кілька читачів... Це цілих кілька ваших читачів! Я в перший рік перебування на платформі ледь зібрала свій перший повтіннік підписників, вивчаючи все повністю з нуля, починаючи від банального тюканя по клавішам в незрозумілому для мене ворді, вивчаючи цю платформу, як тунгус шайтанмашіну)))
Ворушилася на голому ентузіазмі, набираючи текс навмання, й перевіряла на помилки в браузері зі звичайним розширенням Language.tool, яке навіть не всі помилки бачив)) А ще й писати в непопулярному для платформи жанрі, я сама знаю, як це, коли автори мила хизуються десятками а то і сотнями тисяч прочитань, а я, мов дитина раділа кожній тисячі))

Містер Чілл
06.06.2026, 21:54:27

Оксана Павелко, (з розумінням посміхається вам)

Дякую за підтримку. Я теж, фактично, все це роблю вивчаючи в процесі. У мене немає коуча, який скаже мені: "Ось так роби, а так - ні". Весь цей шлях - це результат проб та помилок.

Дякую, що поділились своїм досвідом. Я думаю, що як би там не було, нам треба просто йти і не зупинятись. Краще маленький результат, ніж його відсутність, я вважаю (весело підморгує вам) ❤️✨❤️.

avatar
Анастасія Газе
06.06.2026, 21:31:43

Не попса - для психів! Без психів світ був би нудний і не розвинутий!

Показати 2 відповіді
Анастасія Газе
06.06.2026, 21:42:46

Містер Чілл, ❤️✨❤️

Інші блоги
А хтось накосячив хд
Вітаю, мої неперевершені ♥️ Поки я насолоджуюся тим, що нарешті зробили літній душ і НАРЕШТІ отримала свою замовлену доглядову косметику, у нашої трійці все не так веселково :( Кохати двох не гріх Поки Сергій
100 фактів про мене. День тринадцятий
Вітаю, мої неперевершені ♥ Нещодавно на Букнеті були цікаві роздуми на тему, яку роль у нашій творчості відіграє музика, і дещо згадала. Я вигадала цілий світ зі своїми магічними законами, парочкою унікальних істот
Рекомендасьйон від мене❤️
Хочу познайомити вас з крутими історіями від неймовірних авторів - Маріанна Темницька , Еллі Мун , Анастасія Котляр ;) Нам в карму піде плюсик, якщо ми всі разом підтримаємо їх: зірочками, коментарями, підпискою.❤️ 1.
Дякую за Бестселер!
Привіт, мої любі Спокусники! Дякую за БЕСТСЕЛЕР! Дякую, що полюбили їх так само, як і я❤️ ❤️Дякую за придбання! Саме завдяки вам з’являється ще більше натхнення писати гарячіше й відвертіше. Вигадувати все нові і
З'явилося питання
А через які сайти ви додаєте картинки до записів у блозі? Намагаюся знайти зручний спосіб, цікаво хто як робить:)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше