Прийшов поскиглити

(загадково посміхається)

Га-га, вірно. Хейтери - радійте: Чілл прийшов порюмсати про нелегке життя вільного творця. Можете мене потролити в коментарях - я дозволяю.

(тихо хмикнув сам собі)

Ну… просто думки крутяться, от і вирішив викласти - нехай вони крутяться десь за межами моєї голови. То ж…

(стукає подушечками пальців по пальцях, задумливо дивлячись в сторону, непоспішаючи крокує простором занедбаної майстерні)

Я оце сидів, і… думав собі: “А для чого воно взагалі треба все це? Писав би собі тупий СЛР, і радів би життю. Ні - дай йому якусь трансмедійну дичину, нікому непотрібні музичні альбоми, картинки яких просто океан довкола, і книжки які читають двоє людей. Сюжети, в яких щоб розібратись треба знати будову адронного колайдера (жартую, достатньо хоча б трошки вмикати голову, зовсім трошечки), і все це заради п’яти лайків і однієї відписки”.

(тихо хихоче в грудях зупиняючись, щоб глянути на вас)

Напевне, будь-яка нормальна людина на моєму місці просто спалила би все до бісової матері і пішла би робити щось інше. Але… є один нюанс… (він нахиляється трошки вперед) Я не зовсім нормальна людина. (він сідає на край якогось пошарпаного столу одним стегном, поклавши руки на коліно) Тобто, технічно, фізіологічно - так, я людина, безумовно. Але в голові у мене такий кавардак, що якщо я не буду випускати його назовні, я просто поїду кукухою, і тоді буде точно все. Комусь буде весело, а комусь… сумно

(раптом на фоні починається невнятний, тривожний, тихий, параноїдальний шепіт, що наростає, він клацає пальцями і шепіт раптово обривається, і він продовжує з непроникним лицем посміхатись до вас, знову склавши руки на коліно)

То ж все це, мабуть, певного роду клапан, через який я спускаю творчу енергію так, щоб вона… не вибухнула в мені. В якомусь… імовірно… переносному сенсі, звісно ж. (стримано посміхається, і продовжує)

Давайте я розкажу вам трошки свої історії.

(всідається зручніше на стіл, впершись обома руками з боків)

Починалось все з того, що я просто робив музику. У мене певний музичний бекграунд - 8 років музичної школи, натхнення класикою, хоча зараз я… не переварюю її взагалі - це давно пройдений етап. В тім, коли я дізнався про існування таких речей, як ДАВ (програмне середовище для написання музики) - все почалось. Декілька років я вчився писати електронну музику в програмі ФЛ Студіо, і працюю в ній по цей день. Паралельно були спроби писати якісь текстові сюжети та книги, але далі чернеток та якихось… древніх форумів це не пішло. Потім у мене була творча пауза, і ось, два роки назад, у 2024-му народжується проєкт Ессенсоул.

Починався він з ШІ музики, як не дивно, тому що до того часу робота в ДАВ для мене все ще була складною для повноцінного продюсування від ідеї до онлайн-майданчика, але згодом я перевів його повністю на авторську електронну музику. Для просування були задумані Інстаграм-акаунти, спочатку один, потім два, потім… ціла мережа акаунтів. Паралельно я почав вчитись писати книги і історії, спочатку просто по-приколу, а потім в стіл. Десь приблизно в той самий час був створений ще один артист, який був повністю ШІ, вам він може бути відомий як МеталГьорлзВайб, ті самі, що написали два альбоми до моїх книг:Реаліті Енжинс” та “Лавендерс Протокол”. В один момент я зрозумів, що не витягую, і я вигорів - повністю випав з творчості на 3 місяці приблизно, це були лютий-квітень 2025-го року. Іронічно, що саме в той період треки дівах завірусились в Інстаграм: якби я не зупинився тоді, то можливо на цій хвилі я зміг би дійти трошки далі, але - що маємо, те маємо. То ж я повернувся і з новими силами продовжив роботу з музикою та просуванням.

В певний момент я отримав в користування просунуті ШІ інструменти, і вирішив, що настав час розширюватись. Моя інстаграм мережа розрослась до 8 акаунтів з ШІ-контентом, і всі вони піарили мою музику. В тім результат був… доволі млявий, навіть якщо врахувати що моя мережа в певний момент генерувала ледве не 300к переглядів на місяць. Але в певний момент, подивившись на аналітику своїх роялті в музичного дистриб'ютора, я зрозумів, що нехай у мене буде хоч 20 акаунтів, я працюю на них один, безкоштовно, і я відчував, що знову наближаюсь до небезпечної межі, де я хочу просто спалити все і викинути. І… проаналізувавши ситуацію, я вирішив, що настав час скидати баласт, аби просто залишитись на плаву. В результаті з 8 акаунтів вижили лише 3 реально активні (Аверсон, МеталГьорзсВайб і основний акаунт Архітектора), один допоміжний (Привид Мультивсесвіту), і один майже мертвий (мій основний артист Ессенсоул), просто щоб було куди прив'язати музику від дистриб’ютора.

Коли я звільнився від непрацюючих речей я подивився на запас історій в столі. І… (загадково посміхається) подумав: “А чому б ні? Можливо так я зможу зліпити все те, що було до цих пір незрозуміло як зібрано?” Так і сталось: в результаті народився проєкт “Чіллверс”, і, власне, Містер Чілл - ядро, фронтмен, клей, архітектор і лице цього трансмедійного проєкту. Букнет став текстовим філіалом, в той час як музика і саундтреки до всесвіту і книг випускається на більше ніж 50-ти світових стрімінгових майданчиках, а Інстаграм намагається все це розганяти з перемінним успіхом, експериментуючи з ШІ-артами та алгоритмами, які ще ті… кхм… шлю… (стримано “кхе-кхе”-кає, прикривши рота кулаком).

(він плескає в долоні з легкою посмішкою знову спирається на стіл руками по боках)

І ось я знову на цій небезпечній межі. Але є один нюанс… (він витримує паузу) У мене є досвід. Я вже був там, за межею. І… там порожнеча, нічого, нуль результату, і пропущені можливості. Але якщо я продовжу… то я просто рухатимусь, навіть якщо повільніше - це все рівно рух. То ж… навіть те, що я пишу все це - це вже рух.

(він стримано видихнув)

Навіть якось легше стало, знаєте… Чудова була ідея. Я думав не робити сьогодні блог, але тебе розумію - добре, що зробив. Нехай собі лежить тут. Може комусь відгукнеться, або хтось… затролити прийде.(загадково посміхається спершись ліктями на коліна)

Ну, і поки ви вирішуєте, що саме написати…

Мир. І Чілл.

 

Хроніки Архітектора: Код Реальності.

Плейлист Спотіфай для занурення у Всесвіт моїх книг.

Мій Інстаграм.

Мій Телеграм.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Грудна Жаба
07.06.2026, 13:13:31

мислі о том шоб спалити свої твори - то нормально і креативно.
Великі пісатєлі почті всігда палили свої творєнія.
он Гоголь мертві душі палив,
Булгаков мастєра палив,
Достоєвський ідіота, Кафка, Пастернак...
Присоєдіняйтесь смєло до клубу!

Містер Чілл
07.06.2026, 13:42:24

Грудна Жаба, (лукаво дивиться на вас з загадковою посмішкою)

Не сьогодні, пані Жабо. Не сьогодні...

avatar
Кіт Анатолій
07.06.2026, 10:03:10

З вашого допису може вийти хороший початок книги ≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Містер Чілл
07.06.2026, 10:06:46

Кіт Анатолій, (лукаво посміхається)

Десь я щось подібне вже читав від Вас, шановний... ❤️✨❤️.

avatar
Сергій Більцан
06.06.2026, 22:48:16

У багатьох так, чуваче, хто пише не в жанрі СЛР та іншого такого. Я теж задавався цим питанням і теж писав блог на тему, чи варто… Але подумав: раз є історія і твої герої в ній уже живуть, то хай іде світом (хоч це й звучить трохи пафосно, як сказав би твій кент в окулярах). Та й авторка в нижньому коментарі права: раз кілька людей тебе таки читають, то вже незручно «кинути» їх. Це вже як почав робити ремонт у їхній квартирі й, не закінчивши, залишив усе, бо немає більше замовлень. А якщо хтось відписався, то я підпишуся на підтримку як колега колезі й, можливо, навіть прочитаю якийсь із твоїх творів (бо постійно читаю когось із авторів).

Містер Чілл
06.06.2026, 23:53:31

Сергій Більцан, Кент в окулярах не проти твого пафосу, атже він з ним на "ти". (тихо задоволено хихоче з закритим ротом)

Я згоден з усім, що ти сказав: історія повинна жити за межами голови, бо лише так вона комусь відгукнеться. Я тебе чую, і вдячний за підтримку ❤️✨❤️.

На рахунок читання моїх творів - не парся: я не хочу, щоб це було з якоїсь жалості до мене. Тільки якщо ти реально відчуєш і захочеш щось прочитати сам - звісно ж, не маю нічого проти, і буду тільки радий.

Дякую, що зайшов і поділився. ❤️✨❤️

avatar
Агнія Бурне
06.06.2026, 22:45:02

Хочеться підтримати)) краще рухатись повільно, ніж не рухатися зовсім. Я взагалі не маю на свою писанину ніяких далекоглядних планів. Більше того, зізнаюся, пишу, щоб не вибухнути в реальному житті. Скидаю емоційний баласт, так би мовити. Тут публікую, щоб не лежало в шухляді умовно кажучи. Якщо для вас це важливо і ви розумієте, що якщо ви полишите все як є і вам від того легше не стане, то треба продовжувати.

Містер Чілл
06.06.2026, 23:47:15

Агнія Бурне, Якщо я полишу як є, то це для мене буде знову падіння в порожнечу. Я там був, там нічого немає, і я так чи інакше повернусь, як і завжди повертаюсь, але час буде втрачено. То ж, мабуть, я все ж залишусь. (дивиться на вас непроникними окулярами з легкою посмішкою).

Дякую, що поділились, і за підтримку ❤️✨❤️.

avatar
Оксана Павелко
06.06.2026, 21:42:10

Дійсно колосальна робота. А те що вас зараз читає всього кілька читачів... Це цілих кілька ваших читачів! Я в перший рік перебування на платформі ледь зібрала свій перший повтіннік підписників, вивчаючи все повністю з нуля, починаючи від банального тюканя по клавішам в незрозумілому для мене ворді, вивчаючи цю платформу, як тунгус шайтанмашіну)))
Ворушилася на голому ентузіазмі, набираючи текс навмання, й перевіряла на помилки в браузері зі звичайним розширенням Language.tool, яке навіть не всі помилки бачив)) А ще й писати в непопулярному для платформи жанрі, я сама знаю, як це, коли автори мила хизуються десятками а то і сотнями тисяч прочитань, а я, мов дитина раділа кожній тисячі))

Містер Чілл
06.06.2026, 21:54:27

Оксана Павелко, (з розумінням посміхається вам)

Дякую за підтримку. Я теж, фактично, все це роблю вивчаючи в процесі. У мене немає коуча, який скаже мені: "Ось так роби, а так - ні". Весь цей шлях - це результат проб та помилок.

Дякую, що поділились своїм досвідом. Я думаю, що як би там не було, нам треба просто йти і не зупинятись. Краще маленький результат, ніж його відсутність, я вважаю (весело підморгує вам) ❤️✨❤️.

avatar
Анастасія Газе
06.06.2026, 21:31:43

Не попса - для психів! Без психів світ був би нудний і не розвинутий!

Показати 2 відповіді
Анастасія Газе
06.06.2026, 21:42:46

Містер Чілл, ❤️✨❤️

Інші блоги
Я думала, що найважче буде написати Деймона..Але..
Коли я починала писати «В рахунок боргу», була впевнена, що найскладнішим персонажем стане Деймон Блеквуд. Владний. Холодний. Небезпечний, але найбільше мене здивував зовсім не він. Мене здивувала Емілі. Вона майже
Думаєте, це всі випробування? (спойлер)
В гробовій тиші, що настала в залі, вона випрямилась і чітко сказала: — Шоу завершене. Ангел — мій. І я його забираю. Вона обережно підняла на нього погляд, намагаючись випросити очима прощення. Астраель висів перед
Коли твоє особисте торнадо приходить по відповіді
Привіт, мої любі! У романі «Податок на надію» з'явилося свіже оновлення — глава «Домовитися з торнадо». Що робити, коли у твій затишний, вивірений до дрібниць світ вривається ураган емоцій? Кіра звикла
Сьогодні гарячий розділ...
Увесь вечір Вікторія кидає на мене такі погляди, що й до ворожки не треба ходити, аби здогадатися, про що вона думає. Жінка дивиться на мене, коли їй здається, що я не бачу, а потім червоніє, коли я її на цьому ловлю. Та і я теж
Закінчення книги!
ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ Сьогодні завершено! Анотація: Вона зайняла місце брата-близнюка в Академії Рівнинного Султанату. Жінкам заборонено навчатися в цьому престижному закладі. Вони взагалі в Султанаті
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше