Поки місто спить, прокидається мафія)

  Привіт усім!!! Сьогодні, ніченькою темною, вийшла наступна глава книги «Запах»,

  І… навіть не знаю, що написати, щоб не зробити грууууубий спойлер. Навіть картинки не кину — от так от :

  Але ви зможете її побачити, коли прочитаєте главу. 

  Ось маленький уривочок і, сподіваюся, мізерний спойлер (не думаю, що він більший за саму назву глави, хє-хє):

— Дякую… — тихо промовив хлопець, муцуючи пальцями тканину одіяла.

  Деррі на мить затримав погляд на його руках, після чого спокійно зачинив дверцята шафи й стягнув покривало з ліжка, готуючись до сну:

— Добраніч, Ітане, — м’яко мовив він.

  Юнак здивовано підняв голову:

— А що, вже ніч?

  Він повільно повів обличчям до вікна, відчуваючи, як холод пробігся спиною.

  Повний місяць, ледь вміщаючись у рамі, тяжів над ним усією своєю величчю, наче безмовний вирок. Хлопець відчув, як серце гучно вдарило об ребра.

— Так, вже дванадцята,— приглушено пролунав голос Деррі.

  Раптом шлунок скрутило, і юнак різко скинув ковдру. Він зіскочив з ліжка та побіг до дверей, але не встиг ступити й кроку, як голову пронизав різкий біль — наче хтось вдарив сокирою ззаду.

— Ааа… кх!.. — він упав на коліна, схопившись за маску.