Всім доброго часу доби!
Передусім хочу подякувати за увагу до мого допису. Потребую поради.
Підкажіть, будь ласка, як для вас читається книга, якщо основна оповідь ведеться лише від двох головних героїв, але водночас є міні-глави/міні-розділи, де я надаю голос другорядним персонажам.
Мої питання такі:
-
Чи допомагає це краще розкрити другорядних героїв? Чи справді це потрібно, чи їхньої присутності в основних главах достатньо для формування цілісної думки про них?
-
Коли ви читали, вам було нудно бачити ту саму сцену з різних точок зору, чи навпаки — це додавало плюси до розуміння історії?
-
Якщо підсумувати, таких міні-глав більше користі чи все ж недоліків? Варто їх залишати чи краще прибрати?
Завчасно дякую всім за допомогу і думку!
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ ще поки мало прочитала. Але можу висловитися щодо однієї сцени з різних точок зору. Скажу прямо: цей прийом гальмує динаміку. Негативно до нього відношуся. Те, що ми дізналися, можна показати по-іншому, банально, не показувати, а розказувати.
Без образ) Ви спитали, я поділилася)
Ханна Трунова, Так, дякую. Мені вже підкинули цю думку. І зараз вже виправляю)
Жодних образ, саме для того щоб вказали де є проблема і був цей пост)
Мені це подобається, адже одразу видно, як інші герої, що брали участь у сцені, сприймають події та ставляться до ситуації. Іноді я плуталася й думала, що читаю одне й те саме, але потім пригадувала, що це глава від іншого героя і все ставало на свої місця.
Особливо цікаво, коли після важливого повороту сюжету оповідь переходить до іншого героя, це дозволяє глибше зрозуміти ситуацію, побачити її з іншого боку та скласти повну картину.
Maria Shvets, Буду робити це частіше❤️
Оповідь однієї сцени від різних героїв це завжди дуже цікаво. Я також іноді таке використовую)
Шепіт Місяця, Дякую що поділились)
Автор завжди знає, як краще буде для історії, яку він пише) доволі часто через призму другорядних персонажів можна розкрити краще історію.
Як читача мене в більшості випадках цікавлять головні герої і розвиток їхніх стосунків. Можу читати і глави з точки зору інших персонажів, головне щоб таких глав було не більше за POV від головних героїв.
Оксана Маркова, Дякую за вашу точку зору♥️
Вітаю, як на мене ведення розповіді від двох осіб, саме у Вашій книзі це плюс. Принаймні прочитавши більше десяти розділів мені цей схід сприймався нормально і цікаво. Невеличкі розділи були плюсом в плані того, що часу на прочитання майже немає, а такий обсяг можна не напружуючись та вдумливо прочитати навіть попри брак часу. До оповіді від другорядних персонажів поки не дістався, але початок історії заходив дуже легко, й як мінімум, оповідь від обох героїв та невеликі розділи на даному етапі для мене не були перепоною.
Микола Давидкін, Вдячна за Вашу оцінку та думку♥️
Я завжди вважала, що темп задає автор. Неважливо, від кого і з яких точок зору, все залежить від майстерності автора. А писати від одного персонажа чи від всіх задіяних — це залежить, який прийом у книзі ви використовуєте і як саме хочете подати історію.
Я спеціально у «Вовкуні» писала від головного чоловічого персонажа, але при цьому обґрунтовувала його вчинки та мотивації в спектрі досить суперечливих почуттів. І чим глибше в текст, тим більше затягує атмосфера. Не думаю, що в цьому випадку було б добре ламати її та додавати сприйняття інших героїв.
Але у трилогії я, навпаки, використовувала подачу історії з точки зору різних персонажів, і це, на мою думку, робило текст насиченішим та емоційнішим.
Гадаю, таке рішення має керуватися баченням автора щодо сюжету, персонажів, жанру та загальною атмосферою. І також, звісно, художніми прийомами, які читачу не завжди помітні, але саме завдяки яким текст стає більш об’ємним і краще сприймається.
Белла Ісфрелла, Дуже вдячна за вашу розгорнену думку♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати