Вітаю, мої читачі та колеги!

Сьогодні мені захотілося поділитися тим, що я так довго переосмислювала та намагалась усвідомити під час написання «Вовкуна».

Щоб додати до бібліотеки, натисніть тут.

А щоб почати читати, переходьте за цим посиланням.

Якось, переглядаючи чергову серію «Декстера», мені прийшов в голову образ. Він доволі нетиповий та трохи кровожерливий, але зі своєю психологією і законами, за якими він живе та керується у вчинках. Звісно, для людини подібна психологія складна, і обґрунтувати такі вчинки не вистачило б однієї книги.

Але що, якщо це перевертень?

Яким би він був, якби народився в 1921 році та через свою природу міг прожити не одну сотню років?

Задіяний у людських справах, історичних подіях та політичних повстаннях і водночас він бореться зі своїм демоном — дитячим комплексом, що породив почуття помсти на все життя та його особливе загострене відчуття справедливості. Це, до речі, дуже тонко зауважила одна моя читачка, і не помилилася — це основне його почуття, з яким він бореться. Воно не дає йому прожити спокійне життя, і кожного разу штовхає в вир подій.

Усі ми маємо своє відчуття справедливості, але не збираємося брати за це відповідальність у всіх випадках, бо розуміємо, що світ і чужі вчинки контролювати неможливо. Але не мій герой. Йому здається, що саме йому відповідати та карати, бо в його владі те, на що не здатні навіть представники його виду.

Йон — не просто перевертень із загостреним почуттям справедливості. Він має особливі здібності, які відрізняють його навіть від своїх.

Страшна подія назавжди змінила його життя: він втратив матір, яку жорстоко вбили в нього на очах. Відтоді помста оселилась в його серці. І навіть коли він помстився всім і кожному винуватцю за матір, це не втихомирило його внутрішній біль. Так він навчився в моменти особливої люті входити в стан, коли його сутність прокидається, але у вовка він не перевтілюється. Так, він став легендою і серед людей, і серед вовкунів.

Після всіх подій почалась історія перевертня, який більше не хотів повертатися до людей. Коли зрозумів, що він несе світу і чим бути не хотів.

Востаннє він вирішив відгукнутися на поклик інших вовкунів і вийти до людей, але, зроблю невеличкий спойлер, він уже не повернеться до лісу. Його життя назавжди переплететься з тією, яка спочатку забрала його серце, а потім... що потім ви дізнаєтесь, коли прочитаєте.

Повертаючись до теми натхнення. Надихнувшись таким неоднозначним і темним серіалом, як «Декстер», мені захотілося почитати щось зі своєї антології. Та, що завжди під рукою, — «Антологія української еротичної прози кінця 19 – початку 20 століття».

Так, моя історія перетворилася з жорстокої (я маю на увазі не лише сцени, а й вчинки людей, і взагалі те, як головний герой бачив світ) на чуттєву та еротичну.

Тому я рекомендую книгу всім, хто хоче глибоко зануритися в атмосферу реалістичних героїв, — тих, що співчувають, переживають, тікають і повертаються. Героїв, які дихають серцем, а не легенями, і бачать душею, а не очима.

Дякую, що прочитали цей пост. Якщо у вас виникли суперечності щодо книги або ви просто хочете поділитись враженням, я завжди рада почитати ваші відгуки;)