Я помщуся тобі, Зубастик!

Остінні години знижок на недитячі історії!

Таємні трійнята Архонта

— Це мої діти? — питає кохана мною людина, яка знаходиться у статусі «погань-колишній» і дивиться так, ніби це я його обманула.
— Так, — видихаю надривно, правда, яку тримала багато років у собі, так тяжко сходить з губ. — трійнята твої.
В очах чоловіка таке обурення і невіра, що я на декілька секунд забуваю все, що сталося між нами. Забуваю, що у нього є наречена, що остання наша зустріч багато років тому розбила мені серце. Я ніби знов стала керівником відділу у компанії Макара Архонтова. Архонт сучасної торгівлі, ось як його називали.
— Чому? — злий, тихий голос розриває спогади. — Чому ти приховала їх від мене?
— Приховала? — злюсь я. — Ніби не ти сказав зробити аборт після того, як зрадив мені. Яке право ти маєш питати таке після того, як сказав здихатися цих янголів?

LW-XL4mV

Дві смужки від зведеного брата

— Це моя дочка? — Руслан уже випалює в мені дірку, а я не знаю, що відповісти. Ну не можу я зізнатися братові, що все ж таки залетіла тоді, після першої ночі...
Не можу...
— Ні! — шиплю йому в губи, а по-справжньому млію від його дотиків.
Мій, коханий, бажаний і довгоочікуваний, ось тільки не рідний. Зведений й в додаток шкідник. Моя крихітка вся в нього пішла. І зовнішністю й характером. А коли б не дурна подруга, Рус так і не дізнався б, що дочка його. Так би й думав, що я нагуляла її, під час роботи у Парижі.

Гарних вам мандрувань книжковими світами.

Ваша, Анітвела Кі