За порадою Romul Sheridan також вирішила спробувати☺️, в автор Світлана Фоя.✨

Він стояв у кутку, мов спокусник, що володіє кожним подихом повітря. Його жар стикався з шкірою хвилями, що тремтіли на плечах і спині, ніби невидимі пальці ковзали по тілу, залишаючи після себе бажання і легке тремтіння. Повітря навколо пульсувало з ним, підкоряючись ритму, що відчуваєш тілом, а не очима.

Тіні на стінах повторювали його рухи, вигиналися, кружляли і вигравали в химерному танці, відображаючи жар і близькість. Кожен порух тепла був мов подих на шиї, на руках, на спині — настільки близько, що серце б’ється швидше, а розум намагається втримати контроль. В кімнаті пахло димом, деревом і чимось невловимим, що водночас манить і лякає.

Лише коли погляд упав на кам’яну основу, темну рамку, що стримувала цей живий жар, відкрилася правда: це був камін, який перетворює полум’я на шепіт, тепло на дотик, а тишу — на еротичну гру ночі, що не відпускає.

ПЕРЕДАЮ ЧЕЛЕНДЖ ДАЛІ☺️

Ваша Лірія Маєр, з любов'ю ❤️